Іван Котляревський

9 вересня 1769 року у Полтаві народився Іван Котляревський - письменник, поет, драматург, громадський діяч, основоположник сучасної української літератури.

Він походив із зубожілого козацького старшинського роду. Дев’ять років навчався в духовній семінарії у Полтаві, яку так і не закінчив. Тоді ж почав писати вірші, публікувався в сатиричному альманаху «Полтавська муха». Працював канцеляристом, вчителював у поміщицьких родинах. Водночас активно цікавився українським фольклором: вивчав життя простого люду, його звичаї та обряди, записував народні пісні.

З 1796-го перебував на військовій службі у Сіверському карабінерському полку.

«Енеїда» стала першим твором в українській літературі, написаним народною мовою. На той час українська мова внаслідок цілої низки указів російської влади поступово витіснилася з ужитку, навіть церковні служби змушували правити церковнослов’янською мовою. Відтак твори Івана Котляревського започаткували новий етап формування української літературної мови.

Котляревський міцно поєднав українську мову з українською літературою – після нього справді нашою літературною мовою остаточно стала жива народна мова. І від Котляревського вона стала творчо розвиватися вже зовсім свідомо. Тарас Шевченко відгукнувся про нього віршем «На вічну пам’ять Котляревському»:

...Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди;

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть!...