пʼятниця, 30 квітня 2021 р.

НАШ ЗЕМЛЯК БОРИС РЕНСЬКИЙ – ЗІРКА ВІТЧИЗНЯНОГО ДЖАЗУ

30 квітня – Міжнародний день джазу. У цей святковий день ми хочемо пригадати ім’я нашого земляка Бориса РЕНСЬКОГО – колись дуже відомого, а зараз призабутого діяча вітчизняного естрадного мистецтва.

Майбутній керівник одного з найпопулярніших джазових колективів Борис Борисович Ренський (Брандорф) народився 13 вересня 1903 року в Сумах в родині власника пекарні. Свідчення про це ми знаходимо у краєзнавчих виданнях. Так, у книзі М.В.Сергієнко «Путешествие с дилетантом, или Мой Дом в интерьере Троицкой» читаємо наступне: «На углу нынешней площади Свердлова лет 20 тому назад стоял белый одноэтажный домик с выходом по двум ступеням. Это была бывшая пекарня и булочная Бориса Борисовича Брандорфа. Он сам торговал за прилавком в красной феске, с усами. Его средний сын Борух был музыкантом – знаменитый Борис Ренский, соперник Утесова» (1, с. 42).

Подібну інформацію знаходимо і у спогадах про роки дитинства (1911–1922) сумчанки Ірини Литкевич. Вона згадує про садибу архітектора Шольца, що знаходилася на Троїцькій вулиці. «А наискосок на углу была булочная Бор. Бор. Брандорфа. Сын его Борух впоследствии стал известным руководителем джаза и назывался Борисом Ренским» (2, с. 441).

Юнак закінчив Харківське музичне училище. З 1921 року працював музикантом в оркестрі, пізніше виступав на естраді в розмовному жанрі, був актором театрів мініатюр. У 1924 році прийшов на професіональну естраду як куплетист. Цікаві свідчення залишив відомий сумський радіожурналіст Ігор Кандиба в своїй книзі «Истории в рассказах»: «В 30-е годы в Сумах появились первые ростки того жанра искусства, который назовут эстрадным. На импровизированных концертах, открытых площадках звучали популярные в то время песни, острые злободневные куплеты, романтические монологи и частушки. Молодежь организовывалась в различные ансамбли, которые быстро завоёвывали популярность. Провинциальному городу были хорошо известны имена: Борис Ренский, Николай Южный, Александр Гак. Именно они организовали нашумевший в своё время Сумский эстрадный театр малых форм.

Способные музыканты, мастера художественного слова пользовались большой популярностью, концерты с их участием проходили при аншлагах. Кстати, все трое посвятили свою жизнь служению искусству: Николай Южный стал артистом Ялтинской филармонии, Александр Гак нашел своё призвание за дирижерским пультом ряда ведущих театров оперетты…» (3, с. 288, 292).

В 1928 році Борис Ренський заснував у Харкові перший в Україні теа-джаз (театралізований джаз) (4, с. 93). Дебютний виступ колективу відбувся восени 1929 року (5, с. 504). Концерти теа-джазу – своєрідні естрадно-музичні вистави, в яких використовувалися принципи естрадного огляду, ревю, водевілю; музиканти оркестру одночасно були і акторами. Програма складалася з окремих концертних номерів, в яких Борис Ренський завжди був головною дійовою особою. Він виконував роль конферансьє, читав гумористичні монологи, пародії, фейлетони, співав куплети, танцював. Артист був настільки популярний, що його досвід наслідували інші конферансьє. Музична програма оркестру, яким диригував Борис Ренський, складалася із класичних творів та фантазій на теми сучасних пісень та музики з кінофільмів.

В 1934 році оркестр був запрошений на постійну роботу до Москви. Колектив багато гастролював по країні, популяризуючи джазову музику.

У роки війни джаз-оркестр Бориса Ренського вів активну концертну діяльність на фронтах, виступав перед воїнами з патріотичними програмами.

Борис Ренський товаришував з Леонідом Утьосовим, Дмитром Покрассом, Едді Рознером та іншими відомими музикантами 1930-50-х років. У ті часи важко було знайти гарного музиканта, який не пройшов би школу в джаз-оркестрі Ренського. Цей колектив успішно конкурував з популярним джазом Леоніда Утьосова. У книзі Ігоря Кандиби згадується: «Ходили слухи, что Ренский, случалось, переманивал от него некоторых понравившихся ему музыкантов. Говорили, что Леонид Осипович был этим обеспокоен. Человек остроумный, он якобы послал Ренскому телеграмму: «Мой кошелек в заднем кармане брюк» (3, с 292).

У 1946 році джаз-оркестр Ренського було розформовано як такий, що не відповідає художнім вимогам. У 1950-60 роки музичний колектив перетворився на біг-бенд і виконував джазові композиції як радянських, так і західних композиторів – Дюка Еллінгтона, Каунта Бейсі та інших популярних джазових авторів.

Борис Ренський був не тільки талановитим музикантом, а й композитором: писав пісні та твори для оркестру. Вся творча діяльність Бориса Ренського та його музичного колективу була пронизана оптимізмом, радістю, світлим світосприйманням.

Помер артист 1 листопада 1969 року у Москві, похований на Востряковському цвинтарі.

Ім’я нашого земляка Бориса Ренського можна зустріти в багатьох довідниках та книгах по історії джазової музики, його діяльність мала великий вплив на становлення та розвиток вітчизняного естрадно-джазового мистецтва, але творчість артиста чекає на своїх дослідників.

Використана література:

1. Сергиенко М.В. Путешествие с дилетантом , или Мой Дом в интерьере Троицкой. – Сумы : ИД «Фолигрант», 2012.

2. Манько М.О. Суми та сумчани у документах сучасників. Кн.3 : (1655–2010). – Суми : ВВП «Мрія-1» ТОВ, 2010.

3. Кандиба И. Истории в рассказах. – Сумы :Слобожанщина, 2004.

4. Симоненко В. Українська енциклопедія джазу. – Київ : Центрмузінформ, 2004.

5. Эстрада России. Двадцатый век : лексикон. – Москва, 2000.

Підготувала А. Макаренко

четвер, 29 квітня 2021 р.

ВЕЛИКОДНЯ ЛИСТІВКА


Великдень – одне з головних свят у християнській традиції, а великодня художня листівка – не тільки особливий вид графічного мистецтва та святковий сувенір. Це візитна картка часу, цінне джерело досліджень для мистецтвознавців, істориків, етнографів.

ТЕРПСИХОРА ЗАПРОШУЄ ДО БІБЛІОТЕКИ

Сучасна бібліотека – це не тільки простір для читання, тиша і шурхіт книжкових сторінок. Це можливість цікаво провести вільний час, отримати позитивні емоції та приємні враження, навчитися чомусь новому.

29 квітня – Міжнародний день танцю, добра нагода пригадати цікаві заходи, присвячені цьому дивовижному виду мистецтва.

Надовго запам’ятався відвідувачам Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки минулорічний VIII Діамантовий бал «Зимові акварелі», який організував Ансамбль сучасного бального танцю «SWAY», що діє при Сумському національному аграрному університеті. Танцюристи хобі-класу (керівник Yuri G. Sergeiev) порадували присутніх майстерним виконанням бальних танців. 

З цікавою ініціативою виступили постійні користувачки і друзі відділу мистецтв Вікторія та Ганна Гавриленко. Вони провели біля бібліотеки майстер-клас з народної хореографії та музикування, долучитися до якого могли всі охочі. 

Щиро вітаємо зі святом наших читачів-хореографів та всіх шанувальників танцювального мистецтва!

З нетерпінням чекаємо на нові зустрічі з Терпсихорою – музою танцю!



Книжкова весна в бібліотеці


Весна – пора оновленняі цвітіння, чудовий час, коли хочеться читати книги, наповнені радістю, любов’ю і вірою в краще.
 
Сумська ОУНБ запрошує на віртуальний День інформації, присвячений новим надходженням краєзнавчих видань місцевих видавництв. До вашої уваги наукова література з розвитку інформаційно-цифрової компетентності педагогів, про місце і роль політики в житті суспільства,добірка книг з вирощування конопель.
 
Прикрашають День інформації художні твори наших талановитих земляків.

Ці книги надихають на зміни і створюють особливий настрій легкості і радості буття. Знайдіть своїх авторів та свої книги.

29 квітня - Міжнародний день танцю

 

Гопак — традиційний український народний танець запорозького походження. Назва танцю походить від вигуку «гоп!» під час його виконання, а також слів «гопати», «гупати», «гопкати». Розмір — 2/4.

Гопак виник у побуті Війська Запорозького. Спочатку виконувався чоловіками; сучасний гопак танцюють чоловіки й жінки, однак чоловіча партія залишається провідною. У виконання гопака включаються елементи хореографічної імпровізації: стрибки, присядки, обертання й інших віртуозних танцювальних рухів. Існують різні варіанти гопака — сольний, парний, груповий. Гопак нерідко має величний, героїчний характер.



28 квітня – Всесвітній день охорони праці



Щорічно 28 квітня у понад 100 країнах світу відзнача­ють Всесвітній День охорони праці. До цієї дати відділ абонементу підготував відео-презентацію.

середа, 28 квітня 2021 р.

Флеш-семінар «Спілкуємось. Вчимося. Практикуємо»

 57 фахівців публічних бібліотек Сумщини, представників територіальних громад зібрав флеш-семінар в режимі онлайн «Спілкуємось. Вчимося. Практикуємо».

Учасників заходу привітала Ольга Мальченко, головний спеціаліст відділу культурно-мистецької діяльності і навчальних закладів управління культури Сумської обласної державної адміністрації.

Як бібліотекам під час карантинних обмежень продовжувати реалізацію своєї місії, знайти можливості для активної діяльності та поєднання безпечних умов для своїх користувачів, не втратити зв'язок з користувачем, як наблизити бібліотеки до якісно нового рівня роботи?

Флеш-семінар надав можливість керівникам та спеціалістам бібліотек Сумщини долучитися до обговорення цих питань, обмінятися думками, поділитися досвідом роботи.

вівторок, 27 квітня 2021 р.

Охорона праці – запорука життя



Охорона праці є важливою складовою будь-якого підприємства, визначаючи людину як головну цінність, адже безпека і здоров'я працівника понад усе. Основною метою охорони праці є створення безпечних умов трудової діяльності людини, забезпечення її високої та ефективної працездатності.

Біль і тривоги Чорнобиля: 35 років катастрофи на ЧАЕС

26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства - вибух на Чорнобильській атомній електростанції. Ця трагедія забрала життя десятків тисяч людей, завдала шкоди здоров'ю десяткам мільйонів. Її наслідки ще відчують на собі майбутні покоління. Пам'ять про трагедію назавжди залишиться відкритою раною в душі нашого народу.

 


понеділок, 26 квітня 2021 р.

«Чорнобиль – це набат і біль»


26 квітня виповнюється 35 років з дня аварії на Чорнобильській АЕС – найбільшої техногенної та гуманітарно-екологічної катастрофи світового масштабу. Пропонуємо презентацію «Чорнобиль – це набат і біль».

130 років із дня народження видатного композитора Сергія Прокоф’єва

Сьогодні виповнилось 130 років із дня народження видатного композитора Сергія Прокоф’єва, що народився 23 квітня 1891 року в маєтку Сонцівка, Бахмутського повіту, Катеринославської губернії (нині – село Сонцівка Покровського району Донецької області, Україна)

Пропонуємо до перегляду відеоролик про цікаві факти з його життя.

пʼятниця, 16 квітня 2021 р.

УМАНСЬКЕ ДИВО



Щорічно у другій половині квітня проводяться Дні заповідників і національних парків – міжнародна екологічна акція на підтримку заповідної справи.

Природно-заповідні території України – це місця особливої, винятково красивої природи. Вони бережно захищені від руйнівного людського впливу та водночас відкриті для кожного, хто хоче насолодитися їхньою красою.

Уманський державний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України – шедевр світового садово-паркового мистецтва. Заснований парк у 1796 році багатим польським магнатом Станіславом Потоцьким, який подарував його своїй коханій дружині Софії. Ідея створення парку в романтичному стилі з використанням римської та грецької міфології належала самій Софії, яка була гречанкою. Автор топографічного і архітектурного проєкту польський інженер Людовиг Метцель зумів на полотно природи покласти образи безсмертних героїв гомерівських «Одісеї» та «Іліади». Естетичні принципи садово-паркового мистецтва на зламі ХVІІІ і ХХ ст., що поєднували ідеї Просвітництва, класицизму та романтизму, були втілені в ансамблі «Софіївка» і мали великий вплив на формування художнього образу садів і парків наступної епохи.

В 1929 році «Софіївку» оголошено Державним заповідником, а в 1991 році парку надається статус наукової установи АН України.

225 років «Софіївка» вражає відвідувачів своєю красою: дивні пейзажі, екзотичні рослини, античні скульптури, водойми, каскади, фонтани, кам’яні гроти. Сьогодні парк щороку відвідують сотні тисяч туристів з різних країн.

Видання з фондів відділу мистецтв допоможуть вам детальніше познайомитися з історією створення цього парку, здійснити захоплюючу заочну подорож його алеями, помилуватися чудовими краєвидами.

четвер, 15 квітня 2021 р.

Психологія стресу та способи боротьби з ним



Щорічно 16 квітня світ відзначає День обізнаності про стрес.

Стрес є причиною багатьох захворювань. Він послаблює імунітет, порушує роботу всіх систем організму. Поряд з цим, стрес також слід розглядати як захисну реакцію організму на зовнішні впливи.

Про особливості стресових ситуацій та способи їх подолання дивіться у відеоролику «Психологія стресу та способи боротьби з ним».

РОМАН БАЛАЯН. КІНО ЯК СВЯТО НАТХНЕННЯ


15 квітня святкує свій ювілейний день народження відомий український кінорежисер, сценарист і продюсер РОМАН БАЛАЯН. Славному сину вірменського народу ми присвячуємо відеопрезентацію, підготовлену в рамках проєкту "Бібліотека - центр діалогу культур"

неділя, 11 квітня 2021 р.

Космічний літопис України



Українські вчені розвинули ідеї міжпланетних перельотів, та проробляли теорії ракетної техніки. Українські підприємства посідали й продовжують займати передові позиції в світовій космонавтиці. Враховуючи значний внесок працівників ракетно-космічної галузі України у наукові дослідження, створення сучасної ракетно-космічної техніки та впровадження високих космічних технологій 12 квітня відзначається День працівників ракетно-космічної галузі України. Відділ документів із економічних і технічних наук організував онлайн-перегляд літератури «Космічний літопис України», де представлено видання про українських конструкторів, вчених, науковці, що зробили значний внесок у розвиток світової космічної науки.

пʼятниця, 9 квітня 2021 р.

Без права забуття


 

Весняна толока

 Сьогодні погода нас порадувала весняним теплом, тому користуючись цим працівники бібліотеки долучилися до весняної толоки, благоустрою території біля будівлі бібліотеки. Очистили від сміття узбіччя дороги, що поряд з бузковою галявиною, посадили саджанці вишень.









четвер, 8 квітня 2021 р.

Історія в обличчях…(До 375-річчя від дня народження Івана Скоропадського)

Іван Ілліч Скоропадський (1646 – 1722рр.) — український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави в Лівобережній Україні (1708-1722), представник козацького роду Скоропадських.

Ешелони в пекло

До Міжнародного дня пам’яті в’язнів нацистських концтаборів



11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. З метою вшанування цієї дати працівники Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки підготували відео, в якому представили огляд книг із фондів книгозбірні, присвячених трагічним подіям Другої світової війни.

11 квітня 1945 року американські військові звільнили один із головних нацистських таборів – Бухенвальд. Довідавшись про наближення військ, в’язні з 18 країн світу підняли повстання. Тому, саме цей день став днем пам’яті.

Основний контингент концентраційних таборів формувався із людей, яких нацисти визнали «небажаними елементами». Тисячі українців опинилися за колючим дротом нацистських фабрик смерті, розташованих, як на українській території, так і поза її межами.

Після Другої світової війни Ліга українських політичних в’язнів з’ясувала, що українці були в 26 концтаборах та їхніх філіях. В Бухенвальді тільки на 1942 рік налічувалося 5 тис. українців. На початку 1943 року українці складали 15% бранців Майданека. У таборі Флоссенбюрг українців налічувалося чверть від ув’язнених поляків і не менше половини від росіян. Історики говорять про близько 110 тис. вихідців з України, яких депортували до концтабору Аушвіц. Українці були і в Дахау, і в Равенсбрюку, і в Берген-Бельзені, і в Заксенгаузі та в інших концтаборах нацистської Німеччини. Багато з них загинуло від голоду, епідемій, виснажливої праці або були страчені.

В’язнями цих таборів були відомі українці – о. Омелян Ковач, Степан Бандера та його брати – Василь та Олександр, Олег Кандиба-Ольжич, Ярослав Стецько, Лев Ребет, Олена Вітик-Вітович, Дарія Гнатківська, Костянтин Смовський …

На території сучасної України існувало 367 нацистських таборів: 2 концтабори – Янівський у Львові та Сирецький У Києві, а ще табори примусової праці, виправно-трудові, пересильні та табори для військовополонених.

Автори представлених книг згадують на сторінках своїх видань ті моторошні дні, місяці, роки…


середа, 7 квітня 2021 р.

Міжнародний день ромів

8 квітня у світі відзначають Міжнародний день ромів (циган) – найбільшої етнічної меншини в Європі. Саме 8 квітня 1971 р. у Лондоні відбувся перший Всесвітній конгрес ромів, на якому представники 30 країн визнали себе ромами світу, єдиною нетериторіальною (бездержавною) нацією; ухвалив свій гімн і прапор (колесо на синьо-зеленому полотні); це єдиний бездержавний прапор, піднятий біля ООН. Віртуальний етнокалейдоскоп, присвячений самобутній культурі ромського народу, створено в рамках прєкту «Бібліотека – центр діалогу культур».

пʼятниця, 2 квітня 2021 р.

ПОДВИЖНИК МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СУМЩИНИ

 




2 квітня ми відзначаємо 160-річчя від дня народження Леоніда Павловича КАГАДЄЄВА (1861–1944) – блискучого піаніста, педагога, музично-громадського діяча, роль якого в історії музичної культури Сумщини важко переоцінити.

Леонід Павлович походив із дворянського роду Савичів, родовий маєток яких – хутір Михайлівка, нині Сумського району. Після закінчення Олександрівської гімназії в Сумах юнак навчався на медичному факультеті Харківського університету і відвідував класи Імператорського Російського музичного товариства (ІРМТ), які невдовзі були перетворені в училище, а пізніше – в консерваторію. Навчався він у І. І. Слатіна, відомого піаніста, диригента, друга П І. Чайковського та А. Г. Рубінштейна.

Повернувшись 1897 року до Сум, Леонід Павлович став уповноваженим представником Московського відділення Російського музичного товариства, організував гастролі відомих виконавців: скрипалів Л. С. Ауера і Є. А. Цимбаліста, співаків Л. В. Собінова, Габріель та Емілії Крістман, піаністів Софії Метнер, О. І. Зілоті, композитора А. С. Аренського.

Леонід Павлович був у дружніх стосунках з видатними майстрами української сцени – М. К. Заньковецькою, Г. П. Затиркевич-Карпинською, братами Тобілевичами: Іваном Карпенко-Карим, Миколою Садовським, Панасом Саксаганським.

Як уповноважений ІРМТ, Кагадєєв знаходив матеріальну підтримку з боку Павла Івановича Харитоненка, – він, в свою чергу, був обраний одним із директорів музичного товариства.

Л. П. Кагадєєв багато концертував сам, акомпанував усім відомим артистам, які приїздили до Сум. Серед його товаришів – друзі Чехових: флейтист Олександр Гнатович Іваненко (уродженець с. Глибне під Сумами, який і запропонував Антону Павловичу Чехову приїхати на відпочинок до маєтку Линтварьових) та піаніст Георгій Михайлович Линтварьов – з ним Леонід Павлович мандрував по Італії та Швейцарії. Музикознавець Г. Д. Локощенко стверджував, що, за розповідями старожилів, А.П. Чехов бував у домі Кагадєєвих.

Леонід Кагадєєв плідно працював на педагогічній ниві: в гімназії, кадетському корпусі, приватній музичній школі, заснованій 1916 року піаністкою Н. О. Чуриловою – випускницею Петербурзької консерваторії. 20 листопада 1920 року у Сумах відкривається музична професійна школа, першим директором якої стає Кагадєєв. Він викладає гру на фортепіано і теоретичні дисципліни.

Леонід Павлович із групою музикантів, таких же ентузіастів, ставив дитячі і «дорослі» опери, проводив численні «народні» лекції-концерти в повітах, у Сумах. Зокрема, в 1920-х роках викладачі та учні музпрофшколи, якою керував Кагадєєв, ставили оперу «Русалка» О. Даргомижського, сцени з «Євгенія Онєгіна» П. Чайковського.

Він був освіченою людиною, володів кількома іноземними мовами, зібрав найбільшу в Сумах нотну бібліотеку, якою користувалися всі музиканти міста.


На жаль, багато сумних змін сталося в родині Кагадєєвих у 1930-ті роки. Леоніда Павловича позбавили громадянських прав, родинний будинок конфіскували. Та він до останніх своїх днів залишився патріотом рідного міста.

Помер Л. П. Кагадєєв 22 березня 1944 року, сидячи у кріслі за читанням книги. Похований на Петропавлівському цвинтарі у Сумах.

Світла пам’ять про цю обдаровану людину, подвижника музичної культури Сумщини назавжди залишиться в серцях продовжувачів його благородної справи.

ЖИВА ТРАДИЦІЯ

Відеопрезентація «КРОЛЕВЕЦЬКЕ ТКАЦТВО: історія і сучасність» з циклу «Скарби минулого – багатство сьогодення» присвячена славнозвісному народному промислу Сумщини – елементу нематеріальної культурної спадщини України.

четвер, 1 квітня 2021 р.

Григорій Єлишевич з усмішкою та любов’ю.

 


1 квітня 2021 рокузавітав до відділу абонементу Сумської обласної наукової бібліотеки на онлайн-зустріч «Літературний ранок у бібліотеці» поет-сатирик, письменник-публіцист, автор і виконавець своїх гуморесок і пісень, член Національної спілки письменників України Григорій Львович Єлишевич.

Впродовж зустрічі було багато гумору, лірики, читання, спогадів про неодноразову участь у Всеукраїнському фестивалі гумору «Вишневі усмішки» в столичному палаці «Україна», Всеукраїнських конкурсах «Сміхограй», «Кролевецькі рушники», «Гуморинг-91» та інші.

З перших вуст учасники дізналися про відродження ним обласного фестивалю «Вишневі усмішки»на батьківщині Остапа Вишні -у селі Грунь Охтирського району, який у 2013 році відбувся як Всеукраїнський.

Прозвучала низка яскравих, неперевершених спогадів про спілкування з маститими корифеями української сцени на Всеукраїнському сільському фестивалі мистецтв "Боромля».

З долею гумору Григорій Львович розповів, як ліричні вірші вихлюпнулися з душі не окремою книжечкою, а стали піснями. Вони залунали зі сцени на концертах, як у виконанні самого автора, так і у виконанні професійних співаків, серед яких – не одне добре відоме в Україні ім’я.

Гуморист за характером, вчитель по життю, він постійно докладає зусиль для популяризації українського гумору на Сумщині. Він належить до рідкісної когорти людей, які вважають зупинку моральною смертю. І не зупиняється.

А коли так, то є всі підстави сподіватися, що нам з вами пощастить потримати у руках нову книгу спогадів талановитого сумчанина Григорія Єлишевича.









Феномен Анатолія Кобзаренка (знамениті земляки сучасності)

Анатолій Дмитрович Кобзаренко (1965 – 2021) - відомий машинобудівник і бізнесмен, засновник і керівник провідних машинобудівних компаній Укр...