Феномен Анатолія Кобзаренка (знамениті земляки сучасності)

Анатолій Дмитрович Кобзаренко (1965 – 2021) - відомий машинобудівник і бізнесмен, засновник і керівник провідних машинобудівних компаній України - «Заводу Кобзаренка» (смт Липова Долина, Сумська область), «Компанії Кобзаренко» (м. Ромни, Сумська область) та Kobzarenko sp.z.o.o.(Жлобниця, Польща) - широко відомий не тільки в нашій державі, а й у всьому світі створенням сільськогосподарської техніки за новими технологіями і впровадженням інновацій майбутнього. Завод Кобзаренка – це бренд, який знають і поважають в Україні та далеко за її межами!

Крім машинобудівництва Анатолій Дмитрович завжди бачив великий потенціал у роботі на землі і заснував власне фермерське господарство «Кобзаренко Агро» (смт Липова Долина, Сумська область).

Він деякий час працював в Німеччині і міг там залишитись, але набравшись інноваційного досвіду, повернувся на Україну розбудовувати вітчизняну агропромислову галузь. Неординарність, енергійність і патріотизм Кобзаренка, популяризація ним вітчизняної техніки у світі, його соціальні проекти викликали повагу і захоплення у всіх, хто його знав. На жаль, життя А.Д.Кобзаренка трагічно обірвалась цього року. Його справу і втілення планів батька продовжує нині його син Дмитро.

 

#УКРАЇНА_НЕЗАЛЕЖНІСТЬ_30_РОКІВ

16 липня 2021 року у відділі абонементу Сумської обласної бібліотеки у рубриці «Літературний ранок у бібліотеці» відбулась, наживо у прямому ефірі бібліотечної сторінки на Facebook, творча зустріч «Напиши про війну» з сумською письменницею, поеткою, переможницею Міжнародних та Всеукраїнських літературних конкурсів, редактором-упорядником багатьох книг про війну на Сході України, волонтеркою та перекладачкою Оленою Макарчук.

Впродовж зустрічі відбулась презентація збірок поезій про війну ХХIстоліття – «Напиши про війну», «В дитячий світ прокралася війна», «Занадто рано стали ми дорослими» та книги прозових творів «Слово про війну – 3» редактором-упорядником та співавторкою яких є письменниця.

До книг увійшли вірші та оповідання авторів з усіх куточків України. Різного віку і різних професій. Бійців і волонтерів, які в окопах на Сході бачать страждання і смерть на ще недавно мирний землі.

Письменниця розповіла, як виникла ідея створення книг, як відбирались вірші, як автори звертались до неї з проханням обов’язково надрукувати їх, бо вони хотіли б долучитися, бо їм болить справжнім болем чужий біль.

Діти і війна. Здається, моторошне поєднання, та на жаль, такі реалії життя. Авторка зазначила, що у збірках «В дитячий світ прокралася війна» і «Занадто рано стали ми дорослими» вірші тих, хто пам’ятає війну, яка вкрала дитинство… поділила життя на «до» і «після».

Письменниця подарувала бібліотеці нові книги та проанансувала вихід своєї нової книги «Все буде добре».

По завершенню зустрічі бібліотекарі запросили всіх бажаючих ознайомитись з цією літературою та з новимикнигами про війну на Сході України, які щойно надійшли до фонду книгозбірні, завдяки Українському інституту книги.

Гра-екскурсія «З книгою зростаємо»

 Ох і спекотно було у бібліотеці! До обласної наукової бібліотеки завітали вихованці дитячих центрів розвитку «Я кращий» та «Прайд». Для них – така бібліотека в дивину. Діти із захопленням відповідали на питання вікторини. Цікаві книги і журнали про тварин та рослини допомогли малечі відгадати мультимедійні загадки. Велике здивування у дітей викликали книги, що говорять. Малюки, навіть, склали назву рідного міста – «Суми», відгадавши перед цим фото краєвидів і будівель міста. Знаходили та згадували казки країн світу, які вже стали улюбленими. То ж тепер сподіваємося, що прийде час і дітки завітають до нас із батьками за книгами.

СЕРЦЕМ З УКРАЇНОЮ

 

130-й річниці з часу перших поселень українців у КАНАДІ (1891) присвячено книжкову виставку «УКРАЇНСЬКІ МОТИВИ КАНАДСЬКОЇ ЗЕМЛІ», яка зараз експонується у відділі мистецтв Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки.

 Українська діаспора – надзвичайно багата і цікава сторінка вітчизняної культури, створена непересічними майстрами, які з різних причин потрапили в еміграцію.Всупереч складним політичним та психологічним умовам вони створили багато шедеврів словесного, образотворчого, музичного, театрального мистецтва. Їхня пам’ять постійно зберігала образ рідної України. Усе найкраще, яскраве, виразне, що з’явилося в еміграції, пройняте любов’ю до свого краю, його людей, турботою за долю нації.

 Окрасою виставки стали унікальні видання про культуру української діаспори з фондів Канадсько-українського бібліотечного центру, створеного при Сумській ОУНБ 1999 року за ініціативою і під патронатом Товариства Приятелів України (Канада).

 Сумська земля подарувала світу багатьох видатних діячів української культури, які жили і творили в Канаді. Серед них – художники Андрій БАБИЧ (1921, Охтирка – 2018, Торонто) та Іван КУРОЧКА-АРМАШЕВСЬКИЙ (1896, с. Попівка, нині Роменського р-ну – 1971, Торонто), актриса Ніна ТЕЛІЖИН-МИКОЛЕНКО (1926, Охтирка –2001, Торонто), композитор і музикознавець Павло МАЦЕНКО (1897, селище Кириківка, нині Великописарівського р-ну – 1991, Вінніпег), співак Григорій МАНЬКО-ЯРОШЕВИЧ (1885, с. Підлипне, нині Конотопського р-ну – 1974, Торонто). Матеріали про їхнє життя та творчість, а також портрети наших земляків з діаспори, виконані знаним далеко за межами України художником-графіком Миколою Бондаренком, також представлені в експозиції.

 Нині поза межами України проживають мільйони наших співвітчизників. Таланти, що народилися в Україні, зріли й шліфувалися в чужих землях. Увібравши найкращі досягнення інших народів, представники України своїми здобутками досі прославляють рідну землю по всіх усюдах.

Спортивно-інтеграційна гра у Сумській науковій бібліотеці

14 липня 2021 року зали Сумської обласної наукової бібліотеки перетворились на спортивний майданчик. Бібліотекарі відділу абонементу та відвідувачі СМГО «Спортивний клуб інвалідів «Фенікс», в рамках договору про співробітництво, провели спортивно-інтеграційну гру «Ігри та спорт – помічники здоров’я». До заходу приєдналися члени Лебединського осередку «Спортивного клубу інвалідів «Фенікс».

Учасники змагалися у турнірах з шахів, дартсу, накиданні кілець на мішень та ін.

Кращі результати були у кожному виді змагань, але в цілому перемогла дружба, позитив, гарний настрій, оптимізм, життєрадісність й життєлюбство.

По завершенню змагань голова спортивного клубу інвалідів «Фенікс» Олександр Грінка подякував всім за участь, за спортивну боротьбу та наполегливість і вручив грамоти та подяки. Подяку за активне сприяння у проведенні обласних інтеграційних змагань «Літні ігри переможців» отримала Сумська обласна наукова бібліотека.

Не залишились поза увагою іменинники цього дня. Вони отримали подарунки та теплі оплески присутніх.

Бібліотекарі гостинно пригостили всіх чаєм та солодощами.

 

До 100-річчя від дня народження Івана Семеновича ЛИТОВЧЕНКА

8 липня ми відзначаємо 100-річчя від дня народження талановитого художника, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Шевченківської премії, уродженця Сумщини Івана Семеновича ЛИТОВЧЕНКА (1921-1996), твори якого широко відомі не тільки в Україні, а й далеко за її межами.

Сорок років життя І. Литовченко віддав мистецтву. Понад сто його творів монументально-декоративного мистецтва прикрашають міста України. Використовуючи смальту, метал, камінь, кераміку, будуючи свої композиції на складних колористичних нюансах, Іван Семенович створив багато героїчних і ліричних національних образів.

І понад тридцяти гобеленів, створених паралельно з рядом великих монументальних творів, переконливо свідчить про здібності й ступінь творчого самовираження митця.

Видатний український поет України Іван Драч назвав Івана Литовченка «велетнем українського монументального мистецтва ХХ століття, художником високої мистецької сили і великого творчого напруження». Час довів, що це справді так.

Доля творів цього визначного українського мистця вражає, з одного боку, масштабом реалізованих ідей, з другого – нищенням, байдужістю з боку нащадків, а також трагічним збігом обставин після їх створення.

Рід, родина, рідня – це моя сім’я!

До Дня української родини

Добрий дух рідного дому, тепло домашньої атмосфери, одруження з милою людиною – джерело щасливої долі, успішного виховання дітей. Рідна домівка, рідне гніздо – так у народі називають батьківську хату як особливе місце для людини, а тим більше для дитини.

Батьківську хату діти ніколи не забувають, вона вабить з далеких країв, адже, прийшовши до неї, неодмінно п’єш найцілющу, найсолодшу воду – живу воду з рідної криниці, щоб набратися сил, снаги.

Красивий той дім, де живе дружна і міцна сім’я, де панують любов, злагода. Щаслива та оселя, що повниться радісним дитячим багатоголоссям, де діти ростуть у дружному колі.

«Нащо клад, коли в сім’ лад», - кажуть у народі. І в цьому вислові – глибокий педагогічний зміст. Гарна та сім’я, де виростають гарні діти.