Націю творять особистості: Микола Іванович Міхновський

Микола Іванович Міхновський(

1873–1924)

«Доки хоч на однім клапті української території пануватиме чужинець… доти усі покоління українців йтимуть на війну» 

(Микола Міхновський)

Вікіпедія про цю визначну людину говорить сухо фактами, як і належить довідковому виданню: український політичний і громадський діяч, адвокат, публіцист, перший ідеолог українського націоналізму та організатор українського війська.

Ім’я Миколи Міхновського замовчувалось не тільки в радянській Україні, що цілком закономірно, а й офіційна Україна довгий час не згадувала того, хто все своє життя поклав на вівтар її незалежності. Донедавна було невідоме та вважалось втраченим навіть місце його поховання. Нині могилу ідеолога української державності знайдено на Байковому кладовищі в Києві. А його ім’ям названі вулиці в багатьох містах України, в тому числі і в Сумах вулицю Войкова, більшовицького революціонера, одного з організаторів і учасників розстрілу царської родини, перейменували на вулицю Миколи Міхновського.

Непересічна особистість і факти:

*нащадок старовинного козацького роду, корені якого простежуються ще з XVII століття, Микола Міхновський народився в сім’ї сільського священика в селі Турівка Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині Київська область) 31 березня 1873 року;

*на початку 1890-х років, навчаючись на юридичному факультеті Київського університету Микола Міхновський відкрито кинув «божевільний» на той час заклик до державної самостійності української нації, вступив до «Братства тарасівців», програмними засадами якого стало гасло: «Самостійна суверенна Україна, соборна, ціла й неподільна від Сяну по Кубань, від Карпат по Кавказ, вільна між вільними, рівна між рівними…»;

*з початку ХХ століття пропонував шлях, який тривалий час не сприймався політичною елітою Наддніпрянщини. 1900 року Міхновський видає невеличку брошурку «Самостійна Україна», від радикальних тез якої не відмовився до кінця життя, присвятивши його втіленню своєї програми.

«Ми розуміємо, що боротьба буде люта й довга, що ворог безпощадний і дужий… Ми не хочемо довше зносити панування чужинців, не хочемо більше зневаги на своїй землі. Нас горстка, але ми сильні нашою любов’ю до України! Україна для українців і доки хоч один ворог чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружжя… Вперед! Бо нам ні на кого надіятись і нічого озиратись назад!»;

*Микола Міхновський формулював крайні погляди на українське питання та шляхи його розв’язання. Особливо скандальною для сучасників виявилися його «Десять заповідей УНП», відомі як «Катехізис українця»;

*у брошурі «Спадщина тиранів» (1917 рік) беззастережно виголошує: «Усі росіяни хочуть… продовжувати колишнє панування над українцями, українці ж хочуть визволитися із того панування… Московський народ – не та чи інша партія, але весь народ, – хоче бути паном над українським народом. З того повстає боротьба між обома народами…»;

*з березня 1917 року проводив активну роботу по українізації армії. Будучи членом Української Центральної Ради, наголошував на створення власного українського війська. За наказом О. Керенського був заарештований і відправлений на Румунський фронт;

*Міхновський вважав свою позицію націоналістичною, не боявся протистояти політичній більшості й часто йшов на це свідомо. Його опонентами і жорсткими критиками були М. Грушевський, В. Винниченко, С. Петлюра, Д. Антонович, Б. Мартос, Є. Чикаленко, С. Єфремов та інші діячі українського визвольного руху;

*після приходу більшовиків декілька разів намагався емігрувати. Був заарештований у Києві співробітниками Державного політичного управління. Після кількох днів допитів його звільнили. Трагічно загинув наступного дня 3 травня 1924 року.

«Прихильники самостійницької ідеї завжди відзначали особливу роль у її становленні та розвитку М. Міхновського… діячів такого масштабу, як Міхновський, в історії України останнього десятиліття ХІХ ст. – першої чверті ХХ ст. було небагато, а їхній вплив на громадсько-політичні процеси в суспільстві важко переоцінити. Долаючи опір опонентів, ці люди формували навколо себе нову реальність, нове соціально-політичне середовище… Своїм життям і діяльністю вони торували політичні шляхи для цілої нації» (Турченко Ф. Микола Міхновський: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна…». – Київ : Парламентське видавництво, 2020. – С. 11).

З працями Миколи Міхновського та книгами про нього можна ознайомитися, завітавши до Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки.