МИКОЛА ГЕ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ

 

Сьогодні українське суспільство перебуває на стадії усвідомлення своїх національних витоків і повернення несправедливо забутих або відторгнутих від батьківщини імен діячів культури, чиє родинне коріння, життя та творчість пов’язані з Україною.

В рамках проєкту «Резиденція тиші» у відділі мистецтв Сумської ОУНБ відбулася зустріч з краєзнавицею Ольгою Недогарко. Захід був присвячений маловідомим сторінкам біографії Миколи Миколайовича ГЕ (1831–1894) – одного з найбільш яскравих і своєрідних художників другої половини ХІХ століття: блискучого рисувальника, історичного живописця, талановитого портретиста і пейзажиста, філософа і мислителя, він все своє життя присвятив служінню гуманістичним ідеалам.

Життєва та творча доля митця були тісно пов’язані з Україною: з дев’яти до вісімнадцяти років він навчався у Києві, а з 1876 року і до останніх днів життя мешкав і похований на Чернігівщині.

Твори художника знаходяться в багатьох музейних колекціях України, серед яких – Сумський художній і Конотопський краєзнавчий музеї. В фондах Конотопського музею зберігається скульптурний портрет Миколи Ге роботи видатного українського скульптора Пармена Забіли (Забелло).

Микола Миколайович неодноразово бував на Сумщині, товаришував із князем Дмитром Хилковим, приїздив на його хутір біля села Павлівка Сумського повіту.

У селі Волокитине на Путивльщині художник створив портрет Марії Андріївни Скоропадської, уродженої Міклашевської – дочки засновника першої на Лівобережній Україні порцелянової мануфактури Андрія Міклашевського, із синами – 9-річним Михайлом та 7-річним Павлом, майбутнім гетьманом України.

Співробітники відділу мистецтв підготували книжкову експозицію, присвячену життю та творчості Миколи Миколайовича Ге.