СЛАВЕТНИЙ МАЙСТЕР ПЕНЗЛЯ

18 січня 1864 року на Черкащині народився видатний український художник, іконописець, графік ІВАН ЇЖАКЕВИЧ (1864–1962).

Звичайно, в родині бідних селян не було жодної можливості дати хоч якусь освіту своїм дітям. Вже в десятирічному віці він покинув домівку та потрапив в монастир, де згодом і розпочав художнє життя в іконописній школі Києво-Печерської лаври. Потім навчався в Київській рисувальній школі Миколи Мурашка та Академії мистецтв у Петербурзі.

За своє довге життя – повні 98 років, митець залишив нам у спадщину понад 20 тисяч робіт, багато з яких нині прикрашають зали кращих музеїв України. Разом з Врубелем та Праховим брав участь в реставруванні фрески XІІ століття в Кирилівському монастирі, відроджував та розписував понад два десятка церков Києва, Катеринослава (Дніпро), Катеринодара на Кубані, Бєлгорода.

Самобутній маляр створював твори, присвячені повсякденному життю українського села, розкриваючи в них красу буденного, звичайного у людському житті й природі. Одна із його робіт – «Хата в Стецьківці» прикрашає колекцію Лебединського міського художнього музею ім. Б. К. Руднєва. У фондах Сумського обласного художнього музею ім. Н. Онацького зберігається картина художника «Козацький дозор».

Їжакевич ілюстрував твори М. Гоголя, І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, Г. Квітки-Основ’яненка. Його «Шевченкіана» налічує майже 200 майстерно виконаних робіт. Однією із найбільш цікавих робіт художника-ілюстратора стало видання «Енеїди» І. Котляревського у співавторстві з учнем та другом художника Федором Коновалюком.

Творчі здобутки Івана Їжакевича були гідно оцінені в Україні – йому присуджено високі звання заслуженого діяча мистецтв України (1940) та народного художника України (1951). Помер Іван Сидорович Їжакевич на наступний день після свого 98 дня народження – 19 січня 1962 року. Похований на Байковому цвинтарі у Києві.