пʼятниця, 30 квітня 2021 р.

НАШ ЗЕМЛЯК БОРИС РЕНСЬКИЙ – ЗІРКА ВІТЧИЗНЯНОГО ДЖАЗУ

30 квітня – Міжнародний день джазу. У цей святковий день ми хочемо пригадати ім’я нашого земляка Бориса РЕНСЬКОГО – колись дуже відомого, а зараз призабутого діяча вітчизняного естрадного мистецтва.

Майбутній керівник одного з найпопулярніших джазових колективів Борис Борисович Ренський (Брандорф) народився 13 вересня 1903 року в Сумах в родині власника пекарні. Свідчення про це ми знаходимо у краєзнавчих виданнях. Так, у книзі М.В.Сергієнко «Путешествие с дилетантом, или Мой Дом в интерьере Троицкой» читаємо наступне: «На углу нынешней площади Свердлова лет 20 тому назад стоял белый одноэтажный домик с выходом по двум ступеням. Это была бывшая пекарня и булочная Бориса Борисовича Брандорфа. Он сам торговал за прилавком в красной феске, с усами. Его средний сын Борух был музыкантом – знаменитый Борис Ренский, соперник Утесова» (1, с. 42).

Подібну інформацію знаходимо і у спогадах про роки дитинства (1911–1922) сумчанки Ірини Литкевич. Вона згадує про садибу архітектора Шольца, що знаходилася на Троїцькій вулиці. «А наискосок на углу была булочная Бор. Бор. Брандорфа. Сын его Борух впоследствии стал известным руководителем джаза и назывался Борисом Ренским» (2, с. 441).

Юнак закінчив Харківське музичне училище. З 1921 року працював музикантом в оркестрі, пізніше виступав на естраді в розмовному жанрі, був актором театрів мініатюр. У 1924 році прийшов на професіональну естраду як куплетист. Цікаві свідчення залишив відомий сумський радіожурналіст Ігор Кандиба в своїй книзі «Истории в рассказах»: «В 30-е годы в Сумах появились первые ростки того жанра искусства, который назовут эстрадным. На импровизированных концертах, открытых площадках звучали популярные в то время песни, острые злободневные куплеты, романтические монологи и частушки. Молодежь организовывалась в различные ансамбли, которые быстро завоёвывали популярность. Провинциальному городу были хорошо известны имена: Борис Ренский, Николай Южный, Александр Гак. Именно они организовали нашумевший в своё время Сумский эстрадный театр малых форм.

Способные музыканты, мастера художественного слова пользовались большой популярностью, концерты с их участием проходили при аншлагах. Кстати, все трое посвятили свою жизнь служению искусству: Николай Южный стал артистом Ялтинской филармонии, Александр Гак нашел своё призвание за дирижерским пультом ряда ведущих театров оперетты…» (3, с. 288, 292).

В 1928 році Борис Ренський заснував у Харкові перший в Україні теа-джаз (театралізований джаз) (4, с. 93). Дебютний виступ колективу відбувся восени 1929 року (5, с. 504). Концерти теа-джазу – своєрідні естрадно-музичні вистави, в яких використовувалися принципи естрадного огляду, ревю, водевілю; музиканти оркестру одночасно були і акторами. Програма складалася з окремих концертних номерів, в яких Борис Ренський завжди був головною дійовою особою. Він виконував роль конферансьє, читав гумористичні монологи, пародії, фейлетони, співав куплети, танцював. Артист був настільки популярний, що його досвід наслідували інші конферансьє. Музична програма оркестру, яким диригував Борис Ренський, складалася із класичних творів та фантазій на теми сучасних пісень та музики з кінофільмів.

В 1934 році оркестр був запрошений на постійну роботу до Москви. Колектив багато гастролював по країні, популяризуючи джазову музику.

У роки війни джаз-оркестр Бориса Ренського вів активну концертну діяльність на фронтах, виступав перед воїнами з патріотичними програмами.

Борис Ренський товаришував з Леонідом Утьосовим, Дмитром Покрассом, Едді Рознером та іншими відомими музикантами 1930-50-х років. У ті часи важко було знайти гарного музиканта, який не пройшов би школу в джаз-оркестрі Ренського. Цей колектив успішно конкурував з популярним джазом Леоніда Утьосова. У книзі Ігоря Кандиби згадується: «Ходили слухи, что Ренский, случалось, переманивал от него некоторых понравившихся ему музыкантов. Говорили, что Леонид Осипович был этим обеспокоен. Человек остроумный, он якобы послал Ренскому телеграмму: «Мой кошелек в заднем кармане брюк» (3, с 292).

У 1946 році джаз-оркестр Ренського було розформовано як такий, що не відповідає художнім вимогам. У 1950-60 роки музичний колектив перетворився на біг-бенд і виконував джазові композиції як радянських, так і західних композиторів – Дюка Еллінгтона, Каунта Бейсі та інших популярних джазових авторів.

Борис Ренський був не тільки талановитим музикантом, а й композитором: писав пісні та твори для оркестру. Вся творча діяльність Бориса Ренського та його музичного колективу була пронизана оптимізмом, радістю, світлим світосприйманням.

Помер артист 1 листопада 1969 року у Москві, похований на Востряковському цвинтарі.

Ім’я нашого земляка Бориса Ренського можна зустріти в багатьох довідниках та книгах по історії джазової музики, його діяльність мала великий вплив на становлення та розвиток вітчизняного естрадно-джазового мистецтва, але творчість артиста чекає на своїх дослідників.

Використана література:

1. Сергиенко М.В. Путешествие с дилетантом , или Мой Дом в интерьере Троицкой. – Сумы : ИД «Фолигрант», 2012.

2. Манько М.О. Суми та сумчани у документах сучасників. Кн.3 : (1655–2010). – Суми : ВВП «Мрія-1» ТОВ, 2010.

3. Кандиба И. Истории в рассказах. – Сумы :Слобожанщина, 2004.

4. Симоненко В. Українська енциклопедія джазу. – Київ : Центрмузінформ, 2004.

5. Эстрада России. Двадцатый век : лексикон. – Москва, 2000.

Підготувала А. Макаренко

Немає коментарів:

Дописати коментар

Сини козацької родини

Україна – країна сильних та мужніх захисників, нащадків справжніх козаків. 14 жовтня, в день Покрови Пресвятої Богородиці, українці вшанов...