ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ – ПИСЬМЕННИК, МИСЛИТЕЛЬ, ГРОМАДЯНИН (до 100-річчя від дня народження)

Павло Загребельний – один із найкращих письменників минулого століття. Його талант і майстерність слова визнали у багатьох країнах світу, а твори давно стали класикою не тільки української, але й світової літератури. Він належить до числа тих письменників, чия творчість залишається актуальною навіть сьогодні.

«Але живі борються! Ні голод, ні нещастя, ні сама смерть не об’єднують людей. Об’єднує їх боротьба. Тільки в ній порятунок для людини. Тільки в ній здобувається найголовніше – воля, свобода!» (Павло Загребельний).

Письменник народився на Полтавщині в бідній родині. Почав читати в чотири роки і до 1 класу подужав мало не половину всієї шкільної програми. Брав участь у Другій світовій війні, був поранений, два з половиною роки перебував у полоні, про який говорив: «Голод – один урок життя, концтабір – наступний. Я побачив справжню ціну людині, побачив людську велич і людську ницість. Зрозумів – де суєта, а де справжні цінності».

Закінчив у 1951 році Дніпропетровський університет, займався журналістською роботою. Друкуватися почав з 1949-го. Мав славу одного з найерудованіших письменників свого часу і ще за життя став класиком.

Павло Загребельний очолював Спілку письменників України й був усунутий з посади колегами – за «націоналізм». Від середини вісімдесятих оселився на дачі й зосередився на творчості. Був надзвичайно працьовитим і працездатним навіть в старшому віці.

У творчому доробку письменника близько 40 романів, кілька збірок оповідань, низка п’єс і публіцистичних творів. Загалом його книжки надруковані 23-ма мовами світу загальним накладом більше 20 мільйонів примірників.

Популярність Павлу Загребельному принесли історичні романи. І «Диво», і «Первоміст», і «Євпраксія» поставили його в ряд найчитабельніших українських прозаїків. А роман «Роксолана» – перший бестселер у повному розумінні цього слова.

Письменник детально змальовує складні людські долі, глибоко розкриваючи психологію своїх персонажів. В романі «Диво» – це доля таланту, «Смерть у Києві» – доля державної ідеї, «Первоміст» – доля народної споруди, «Євпраксія» – роман про долю людини. Така ж доля людська, шо простежується на прикладі жінки, змальована і в історичному романі «Роксолана».

У 1992 році в бібліотеці «Молоді України» побачила світ повість Павла Загребельного «Гола душа». Написані романи «Ангельська плоть» (1993 р.), «Тисячолітній Миколай» (1994 р.), «Попіл нив» (1995 р.), «Зона особливої охорони» (1999 р.), «Юлія» (2000 р.).

У кожній новій книзі Павла Загребельного – творчий експеримент. Щораз за тим експериментом стоїть дослідник, енциклопедист, вигадник у кращому розумінні цього слова – і живописець. Вдумливий дослідник літературного процесу, письменник залізної самодисципліни.

Все найцікавіше з життя Павло Загребельний записував у своєму щоденнику. Але прочитати його ми поки що не можемо. Це станеться через 20 років по смерті автора – у 2029 р. Таким було рішення його і дружини Елли.

«Павло Загребельний і нині … за духом, за стилем, за тональністю мислення залишається підкреслено актуальним прозаїком» (Ярослав Голобородько).

Фонд Сумської ОУНБ має майже всі твори автора, що були видані в різні роки: від першої «гостро-проблемної» книги «Зло» (вийшла під назвою «День для прийдешнього») до гостросюжетних детективних, пригодницьких і містичних творів зі значним присмаком філософічності – повістей «Ангельська плоть», «Попіл сні», «Зона особливої охорони», «Гола душа», романів «Тисячолітній Миколай», «Брухт», «Юлія, або Запрошення до самовбивства».