Ешелони в пекло

До Міжнародного дня пам’яті в’язнів нацистських концтаборів

11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. З метою вшанування цієї дати працівники Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки підготували відео, в якому представили огляд книг із фондів книгозбірні, присвячених трагічним подіям Другої світової війни.

11 квітня 1945 року американські військові звільнили один із головних нацистських таборів – Бухенвальд. Довідавшись про наближення військ, в’язні з 18 країн світу підняли повстання. Тому, саме цей день став днем пам’яті.

Основний контингент концентраційних таборів формувався із людей, яких нацисти визнали «небажаними елементами». Тисячі українців опинилися за колючим дротом нацистських фабрик смерті, розташованих, як на українській території, так і поза її межами.

Після Другої світової війни Ліга українських політичних в’язнів з’ясувала, що українці були в 26 концтаборах та їхніх філіях. В Бухенвальді тільки на 1942 рік налічувалося 5 тис. українців. На початку 1943 року українці складали 15% бранців Майданека. У таборі Флоссенбюрг українців налічувалося чверть від ув’язнених поляків і не менше половини від росіян. Історики говорять про близько 110 тис. вихідців з України, яких депортували до концтабору Аушвіц. Українці були і в Дахау, і в Равенсбрюку, і в Берген-Бельзені, і в Заксенгаузі та в інших концтаборах нацистської Німеччини. Багато з них загинуло від голоду, епідемій, виснажливої праці або були страчені.

В’язнями цих таборів були відомі українці – о. Омелян Ковач, Степан Бандера та його брати – Василь та Олександр, Олег Кандиба-Ольжич, Ярослав Стецько, Лев Ребет, Олена Вітик-Вітович, Дарія Гнатківська, Костянтин Смовський …

На території сучасної України існувало 367 нацистських таборів: 2 концтабори – Янівський у Львові та Сирецький У Києві, а ще табори примусової праці, виправно-трудові, пересильні та табори для військовополонених.

Автори представлених книг згадують на сторінках своїх видань ті моторошні дні, місяці, роки…