Суми крізь гомін століть
До 365-річчя міста Суми
Суми – наше рідне, улюблене місто, наша мала батьківщина, яка завжди в серці. Це місто, де ми живемо, вчимося, працюємо, закохуємося, мріємо… Суми – місто, в якому вдало поєднується старовина і сучасний європейський шарм.
25 червня Суми святкують своє 365-річчя. Попри різні версії саме ця дата є офіційно прийнятою датою заснування нашого міста. 25 червня 1655 р. козаки, що прийшли на наші землі на чолі з отаманом Г. Кондратьєвим, отримали царський указ про дозвіл поселитися на Суминому городищі. Датування цього документу і вважається днем заснування міста Суми.
Суми мають багатовікову і цікаву історію. Ще у первісні часи на його території селилися люди. В місті та на його околицях археологами були знайдені залишки селища епохи неоліту, могильника черняхівської культури ІІ-V ст. н. е. та давньоруського міста XII-XIV ст., яке історики пов’язують із літописним Липецьком. Сучасне місто Суми виникло за часів Хмельниччини, коли відбувалася масова міграція із спустошених війною правобережних земель на Слобожанщину. Саме тоді починається будівництво слободи козаками-переселенцями. При заснуванні поселення мало назву «Сумина слобода», після реорганізації слободи в місто назву було змінено на «Сумин», пізніше буква «н» зникла і місто отримало назву – Суми. Слободу побудували на пагорбі, який з трьох сторін був оточений річками: Псел, Сума (тепер Сумка), і Сумка (тепер Стрілка) в дубовому лісі, з дубових колод спорудили кріпосні стіни, під фортецею викопали підземний хід до води, насипали навколо фортеці вал. Сумська фортеця була однією з найбільших і найбільш укріплених фортець Слобожанщини. За картиною Ю. Александрочкіна – художника театру, живописця у Сумському краєзнавчому музеї виготовлено діораму «Будівництво Сумської фортеці».
Цікаві версії назви міста. За однією з них назву Суми отримало від 3-х знайдених при заснуванні міста сумок з золотими монетами. За цією версією герольдмейстер М. Щербатов у 1775 р. розробив герб міста як знак для прапору Сумського гусарського полку. Тепер ці сумки відображено на гербі міста. За другою версією назва міста походить від назв річок Сумка і Сума. За третьою версією назва міста пішла від слова «сумувати», бо то були сумні часи для переселенців, які, утікаючи від війни, полишили на правобережній Україні власні домівки. Ще один варіант легенди про сум говорить, що сумно було козакам сумської фортеці, не вистачало їм жіночою уваги, і вони написали листа цариці з проханням допомогти їм не вмерти від туги. І тоді Катерина ІІ направила до них найкрасивіших придворних дам. У них з’явились діти незвичайної краси, особливо дівчатка. З тих пір сумчанки вважаються найкрасивішими слов’янськими жінками. Звичайно ж, це красива легенда, яка, нажаль, не має фактичного підтвердження.
Крім красивих легенд наше місто славиться своєю архітектурною спадщиною. Кожна будівля на старовинних вулицях має свою історію, яка бере свій початок у далекому минулому. Центральний район міста, так званий «Город» – розташований у межах замкової і головної частини козацької слободи. «Піти в Город» у розумінні сум’ян означає «пройти центром міста». А це – вулиці Соборна, Воскресенська, Козацький Вал, Кооперативна, Троїцька, Петропавлівська.
Місто Суми своїм промисловим і культурним розвитком багато в чому завдячує діяльності промисловцю-цукрозаводчику і благодійнику
І. Г. Харитоненку, який збудував в місті цукрові заводи і зробив з нього «Цукрову столицю» тодішньої Російської імперії. За часів його діяльності утворились нинішні вулиці Петропавлівська та Троїцька, які й досі рясніють багатими будинками купців та поміщиків, храмами і багатими фасадами урядових чи комерційних установ, навчальних закладів.
У часи розквіту міста з’явився і негласний символ Сум – Альтанка. Восьмигранна відкрита дерев’яна споруда, збудовано на високому цегляному цоколі в 1900 – 1901 роках. Існує легенда, що альтанка побудована на місці свердловини, пробуреної під час невдалих пошуків нафти. При її споруджені не було використано жодного цвяха.
Але не варто думати, що Суми – провінційне місто, яке може похизуватись лише своїми пам’ятками архітектури. Суми – це місто шалених вражень, нових відкриттів та яскравих заходів!
Запрошуємо всіх зацікавлених до відділу краєзнавчої літератури і бібліографії, де до ювілею міста організовано відкритий перегляд літератури «Суми крізь гомін століть», що представляє літературу про історію міста, його культурне та наукове життя, про людей, що будували, боронили та прикрашали наше місто.
Відкривайте для себе місто Суми, любіть його, бережіть, щоб наші нащадки жили в квітучому, щасливому місті і мали задоволення пишатися тим, що вони сум’яни.
Місто Суми своїм промисловим і культурним розвитком багато в чому завдячує діяльності промисловцю-цукрозаводчику і благодійнику
І. Г. Харитоненку, який збудував в місті цукрові заводи і зробив з нього «Цукрову столицю» тодішньої Російської імперії. За часів його діяльності утворились нинішні вулиці Петропавлівська та Троїцька, які й досі рясніють багатими будинками купців та поміщиків, храмами і багатими фасадами урядових чи комерційних установ, навчальних закладів.
У часи розквіту міста з’явився і негласний символ Сум – Альтанка. Восьмигранна відкрита дерев’яна споруда, збудовано на високому цегляному цоколі в 1900 – 1901 роках. Існує легенда, що альтанка побудована на місці свердловини, пробуреної під час невдалих пошуків нафти. При її споруджені не було використано жодного цвяха.
Але не варто думати, що Суми – провінційне місто, яке може похизуватись лише своїми пам’ятками архітектури. Суми – це місто шалених вражень, нових відкриттів та яскравих заходів!
Запрошуємо всіх зацікавлених до відділу краєзнавчої літератури і бібліографії, де до ювілею міста організовано відкритий перегляд літератури «Суми крізь гомін століть», що представляє літературу про історію міста, його культурне та наукове життя, про людей, що будували, боронили та прикрашали наше місто.
Відкривайте для себе місто Суми, любіть його, бережіть, щоб наші нащадки жили в квітучому, щасливому місті і мали задоволення пишатися тим, що вони сум’яни.
Коментарі
Дописати коментар