Видатний музикознавець - фольклорист
Відзначаючи 135-річчя від дня народження К.В. Квітки, видатного музикознавця-фольклориста у відділі літератури з мистецтва бібліотеки відкрилася книжкова виставка «Видатний музикознавець - фольклорист».
На виставці представлені статті про його діяльність як дослідника фольклору за матеріалами журналу «Народна творчість та етнографія» ретро-видань 1958-65рр., а також видань 1980, 1981, 2002 років.
Климент Квітка народився 4 лютого (за новим стилем) 1880 року в селі Хмелів теперішньої Сумської області. Він був етнографом, фольклористом, музикознавцем, котрий зібрав і записав, зберіг для нащадків шість тисяч народних пісень. Близько двохсот із них використали українські та російські композитори як теми для симфонічно-інструментальних творів. Найвидатніші хорові композиції М. Леонтовича також створено на мелодії, записані ним. А ще він зумів за півстоліття активної наукової діяльності видати близько сотні наукових праць. У квітні 1929 року Всеукраїнська академія наук висунула його кандидатуру на обрання дійсним академіком, і тільки політичні ігри з обранням академіків-більшовиків стали на заваді цьому заслуженому відзначенню наукових заслуг. А помер він рівно шість десятиліть тому, 19 вересня 1953 року, поза Україною, в Москві, куди його закинула лиха доля, перед тим двічі пройшовши через сталінські в’язниці й табори.
У музичній фольклористиці він має величезні заслуги не тільки як збирач народних пісень на терені України, Росії, Середньої Азії, а й як видатний теоретик-мислитель... Квітка був організатором першого в Україні музично-фольклористичного осередку, Кабінету музичної етнографії при Всеукраїнській академії наук. Цей Кабінет, до речі, займався не тільки фольклором України, а й фольклором національних меншин, що жили в Україні.
Пересічний українець, мабуть, не знає Климента Квітку взагалі. А от пересічний український гуманітарій Квітку знає, але переважно не як ученого, а як чоловіка Лариси Петрівни Косач, знаної як Леся Українка…
На виставці представлені статті про його діяльність як дослідника фольклору за матеріалами журналу «Народна творчість та етнографія» ретро-видань 1958-65рр., а також видань 1980, 1981, 2002 років.
Климент Квітка народився 4 лютого (за новим стилем) 1880 року в селі Хмелів теперішньої Сумської області. Він був етнографом, фольклористом, музикознавцем, котрий зібрав і записав, зберіг для нащадків шість тисяч народних пісень. Близько двохсот із них використали українські та російські композитори як теми для симфонічно-інструментальних творів. Найвидатніші хорові композиції М. Леонтовича також створено на мелодії, записані ним. А ще він зумів за півстоліття активної наукової діяльності видати близько сотні наукових праць. У квітні 1929 року Всеукраїнська академія наук висунула його кандидатуру на обрання дійсним академіком, і тільки політичні ігри з обранням академіків-більшовиків стали на заваді цьому заслуженому відзначенню наукових заслуг. А помер він рівно шість десятиліть тому, 19 вересня 1953 року, поза Україною, в Москві, куди його закинула лиха доля, перед тим двічі пройшовши через сталінські в’язниці й табори.
У музичній фольклористиці він має величезні заслуги не тільки як збирач народних пісень на терені України, Росії, Середньої Азії, а й як видатний теоретик-мислитель... Квітка був організатором першого в Україні музично-фольклористичного осередку, Кабінету музичної етнографії при Всеукраїнській академії наук. Цей Кабінет, до речі, займався не тільки фольклором України, а й фольклором національних меншин, що жили в Україні.
Пересічний українець, мабуть, не знає Климента Квітку взагалі. А от пересічний український гуманітарій Квітку знає, але переважно не як ученого, а як чоловіка Лариси Петрівни Косач, знаної як Леся Українка…
Коментарі
Дописати коментар