Тарасовими шляхами

Співробітники Сумської обласної наукової бібліотеки, працюючи в проекті «Разом відкриваємо перлини рідного краю», спільно з партнерами та друзями здійснили поїздку до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».

Розпочалося знайомство з містом відвіданням музею Заповіту Т. Г. Шевченка, де сумчан зустрічали дві акації, що Кобзар та лікар А. Козачковський посадили в одну ямку, а стовбури їх переплелися між собою на знак вірної дружби. Зали музею розповіли про навчання Тараса в Академії мистецтв, знайомство з багатьма переяславцями та господарем будинку – лікарем А.О. Козачковським. Час перебування в Переяславі був дуже плідним в творчості поета – він написав тут кращі свої твори, недарма цей період дослідники називають «Переяславською осінню Кобзаря».   

На інших експозиціях музею була представлена  історія славного міста. Приємні враження екскурсанти отримали від робіт відомого скульптора, кінорежисера, нашого земляка Івана Кавалерідзе – бюста Б. Хмельницького та портрета Т.Г. Шевченка, виконаного з бурштину.

Біля пам’ятника Т.Г. Шевченку працівники бібліотеки та молодь читали вірші поета, зокрема присвячені щирому другу, господарю будинку – лікарю А.О. Козачковському.

Цікавою була екскурсія  містом з відвіданням Михайлівського чоловічого монастиря, меморіального Музею Григорія Сковороди, де також представлені роботи нашого земляка І. Кавалерідзе (барельєф та бюст Григорія Савича). Бібліотекарів вразила колекція книг-стародруків, що зберігаються приміщенні колишнього колегіуму, де працював мандрівний філософ, найстаріша з них 1657 року.

Наступним пунктом подорожі був Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Екскурсанти ніби пройшли шляхом історичної  будівлі українського народу – від перших поселень до чепурних українських садиб ремісників – гончарів, ткачів, столярів…

Запам’ятався Музей українського рушника з розмаїттям всіх типів представлених рушників Середньої Наддніпрянщини ХІХ-ХХ ст.: тканих, вибійчаних, вишитих декоративною гладдю (київською та полтавською), гаптуванням (сухозлотою), хрестиком, вирізуванням, мережкою, тощо. Особливо були зачаровані рідними кролевецькими рушниками. 

Не могли не відвідати бібліотекарі і Музей класика єврейської літератури Шолом-Алейхема. 

Екскурсія до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» принесла багато позитивних емоцій та вражень, але брак часу не дозволив відвідати решту музеїв.