«Сумлінний і скромний трудар на ниві української освіти і науки…»

(100 років від дня народження Пилипа Трохимовича Гаврилова)

Ім’я П. Т. Гаврилова відоме не тільки в середовищі сумських науковців, а й за межами нашого краю.

Сьогодні (14 квітня) виповнюється 100 років від дня народження П. Т. Гаврилова — вченого-літературознавця, освітнього діяча, талановитого прозаїка. Навчався у Харківському університеті (відділ української словесності) разом Олесем Гончаром, Григорієм Тютюнником, Дмитром Білоусом та іншими відомими літературними авторитетами нашої країни.

Пилип Трохимович, уродженець Донбасу, прибув до Сум у 1962 р. після тривалої педагогічної праці в школах України. У Сумському педагогічному інституті ім. А. С. Макаренка пройшов шлях від асистента кафедри мовознавства до посади доцента кафедри української літератури. Згодом, протягом багатьох років, він був деканом філологічного факультету цього вишу.

З якихось причин Пилип Трохимович не став членом Спілки письменників України. Однак він був самобутнім творцем художніх цінностей. Починав з віршів ще у студентські роки . Однак його письменницький талант найповніше розкрився у художній прозі, насамперед, у художньо-біографічному жанрі. Написав книжки та монографії про Марка Кропивницького («Проти течії»), Степана Васильченка («Перед бурею»), Олександра Підсуху («На поклик доби»), Григорія Тютюнника… Їхній творчості приділяв увагу в численних статтях, розвідках, есеях. І зараз його монографія «Міжпредметні зв’язки на уроках української літератури» залишається актуальною. Цінні його нариси та рецензії на театральні вистави, книжки, непересічні оповідання, статті, де дослідник висвітлював творчість класиків — Л. Українки, М. Коцюбинського, М. Леонтовича, А. Чехова, Я. Мамонтова та своїх сучасників.

Листування Пилипа Гаврилова з молодшим братом Г. Тютюнника Григором вже увійшло в літературний обіг, помноживши скарбницю епістолярного жанру українських письменників.

Пилип Гаврилов причетний до видання різних бібліографічних довідників, словників, збірників наукових та методичних статей.

Цю непересічну людину хвилювала доля української мови, національної історії і розвиток українського письменства. Він підтримував, як міг, національно свідомих студентів, навіть зазнаючи утиснень з боку тоталітарних властей.

Пилип Гаврилов разом з Павлом Ключиною, Миколою Минаковим, Павлом Охріменком, Миколою Даньком вів обласне літературне об’єднання і дав путівку в творчість таким особистостям, поетам, письменникам, як Володимир Затуливітер, Анатолій Семенюта, Юрій Царик, Михайло Шевченко, Олександр Вертіль, Василь Чубур , Юрко Чередніков та іншим.

Як згадують його студенти, Пилип Трохимович завжди в усьому був справжнім. Глибокий науковець, педагог за покликанням, талановитий поет, вірний друг і люблячий батько. Стезю філолога обрали і три доньки Пилипа Гаврилова.

Усі, хто навчався, студіював у Пилипа Трохимовича, чи консультувався у нього, як авторитетного літературознавця, або просто спілкувався з ним, пам’ятають світлий образ цієї надзвичайно ерудованої та водночас скромної, шляхетної людини.

Сумська обласна універсальна наукова бібліотека має у своїх фондах видання літературознавчих творів Пилипа Трохимовича Гаврилова та публікації спогадів про нього. Визначне місце в увічненні пам’яті Пилипа Трохимовича займає книга «Учитель», що являє собою збірник спогадів учителів шкіл і гімназій, викладачів вишів, працівників банківських установ і видавництв, які живуть у різних куточках України, але їх об’єднує пам’ять про людину, котра була для них Вчителем, наставником, батьком, побратимом.