УКРАЇНСЬКИЙ ПІКАССО

Саме так називають нашого земляка, українського живописця, графіка, педагога Олександра БОГОМАЗОВА (1880–1930), 140-річчя від дня народження якого ми відзначаємо цього року. Сміливий експериментатор, теоретик мистецтва, чиє глибоке осмислення художніх змін ХХ століття випереджало навіть найбільш прогресивних сучасників його доби, митець належить до видатних представників не лише українського, але й світового авангарду.

Богомазов пройшов декілька творчих періодів, найвідоміші з них – кубофутуризм (1913–1917) та спектралізм (1920–1930). 1914 року разом з Олександрою Екстер заснував мистецький гурт «Кільце», в якому об’єдналися молоді українські авангардисти.
Олександр Костянтинович написав трактат «Живопис та елементи» (1914), в якому розглянув взаємодію Об’єкта, Митця, Картини і Глядача, а також теоретично обґрунтував пошуки художнього авангарду. Богомазов став одним із засновників Української академії мистецтв 1917 р. та одним із перших її професорів. Упродовж 1922–1930-х рр. він був професором Київського художнього інституту (нині – Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури).
Практично одразу після смерті ім’я митця та його творче надбання було викреслено радянськими цензорами... Лише в середині 1960-х, під час «відлиги», доробок майстра, який увійшов до золотого фонду нашої національної культури, був повернутий з небуття, заново відкритий для широкого загалу.

У фондах Сумської обласної наукової бібліотеки можна знайти багато цікавих публікацій про творчість Олександра Богомазова, які з’явилися в останні десятиліття. Серед них – спогади дочки художника Ярослави Олександрівни Іванікової-Богомазової – погляд на художника з середини, очима одного з найближчих до нього людей. Слід відзначити, що жінка митця Ванда Вітольдівна і його дочка здійснили справжній подвиг по збереженню творів, архіву, епістолярної спадщини майстра.
Одним з головних популяризаторів творчості Олександра Богомазова є Дмитро Омелянович Горбачов – провідний український мистецтвознавець, професор, який багато років присвятив вивченню феномена українського авангардного мистецтва. Одне з останніх його видань – «Авангард. Українські художники першої третини ХХ ст.» (Київ : Мистецтво, 2017) широко репрезентує творчість Олександра Богомазова, містить багато кольорових репродукцій, а також доповідь художника на Першому всеукраїнському з’їзді художників (Київ, 1918) «Основні завдання розвитку живопису в Україні», яка не втратила актуальності і в наш час.
Заслуговує на увагу книга Олени Кашуби-Вольвач «Олександр Богомазов: Автопортрет», яка вийшла у київському видавництві "Родовід" 2012 року. Це невеликий альбом із 15 кольоровими репродукціями та майже 30 чорно-білими фотографіями (більшість цих світлин оприлюднені вперше) і текстом, наповненим детальною біографічною інформацією про митця.
Нашим віртуальним користувачам рекомендуємо електронні версії книг та статей про Олександра Богомазова, які розміщені у відкритому доступі на сайті «Бібліотека українського мистецтва» http://uartlib.org/ukrayinski-hudozhni…/oleksandr-bogomazov/– найбільш вичерпного в інтернеті джерела інформації про історію українського мистецтва.
Цікавий фільм Валентина Соколовського та Дмитра Горбачова «Український кубофутуризм і Олександр Богомазов» (з циклу «Мистецтво світу – внесок України») можна знайти за посиланням https://www.youtube.com/watch…
Нещодавно сумськими дослідниками-краєзнавцями нарешті встановлено точне місце народження митця – село Янків Ріг Охтирського повіту (зараз с. Іванівка Великописарівського району). Про це свідчить метрична книга Іоанно-Богословської церкви цього села за 1880 рік, яка знаходиться в Державному архіві Сумської області. Докладніше про цю визначну подію –https://www.facebook.com/groups/390390741128215/permalink/1458139124353366/
Окраса колекції Сумського обласного художнього музею імені Никанора Онацького – картина Олександра Богомазова «На гойдалці» (1907). Це одна з кращих робіт митця раннього періоду творчості, яка надійшла до музею у 1920-і роки з колекції Оскара Гансена http://artmuseum.sumy.ua/…/bogomazov-oleksandr-kostyantinov…