СЛОВА ПАМ’ЯТІ В ІМ’Я ПРАВДИ

(До Дня пам’яті жертв політичних репресій)

Щороку, третьої неділі травня, Україна низько схиляє голову, вшановуючи пам’ять мільйонів загублених українців, бездушно знищених радянським режимом. Пам’ятна дата була встановлена Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму та привернення уваги суспільства до трагічних подій, які були викликані насильницьким впровадженням комуністичної ідеології на теренах України.

Вищою точкою репресивної політики та піком політичних репресій стали 1937–1938 роки: плановий характер арештів і розстрілів, фальсифікація обвинувачень, катування і тортури під час допитів, закриті судові засідання, офіційна неправда про долі розстріляних.

Найбільше місце поховання жертв масових політичних репресій – Биківнянський ліс у Києві, місце, яке стало трагічним символом тієї страшної для України доби: об’єкт спеціального призначення НКВС, де у 30–40-х роках відбувалися масові таємні захоронення закатованих та розстріляних у кількох київських катівнях.

Політичні репресії радянського режиму в Україні – яскравий прояв геноциду тоталітарної держави проти українського народу, нищення охоплює великий проміжок часу. Близько 1,5 млн людей було заарештовано в Україні протягом 20–80 років: більшість із них були вбиті, інші пройшли через органи репресивної системи – в’язниці, табори, психіатричні лікарні.

Пам’ятний день вшанування дає можливість ще раз згадати письменників Сумщини, які в різні часи потрапили у коліщата репресій.

·       Пилип Капельгородський (1882–1938, розстріляний)

·       Микола Хвильовий (1893–1933, самогубство)

·       Василь Чечвянський, брат Остапа Вишні (1898–1937, розстріляний)

·       Остап Вишня (1889–1956, 10 років ув’язнення у виправно-трудовому таборі в Ухті)

·       Борис Антоненко-Давидович (1899–1984, відбув 10 років Гулагу, довічне заслання закінчилось реабілітацією 1956 року)

Жива пам’ять про ці та інші злочини радянського тоталітарного режиму в Україні уже ніхто не викреслить зі світової історії. Як не викреслить продовження геноциду українців у сьогоденні масштабного вторгнення путінської росії на терени України. Сьогодні Україна бореться з російськими окупантами не тільки за свою землю, а й за світ, у якому не має бути місця терору, як інструменту політики ХХІ століття.

 


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Пам’яті письменника Юрія Царика

Творча зустріч

Літні розваги в бібліотеці