24 квітня українська літературна спільнота згадує людину, яка все своє життя присвятила слову – живому, поетичному, українському. Цього дня 1920 року у селі Курмани на Сумщині народився Дмитро БІЛОУС. Як згадує сам Дмитро Григорович, «сімеєчка в мого батька була, як у того Омелечка, про якого в народній пісні співається… Було нас одинадцятеро дітей. Я був десятою дитиною, якраз «лялькою в колисці», коли старші вже парубкували й дівували». У сім’ї поета панувала атмосфера людяності, щирої поваги і взаємодопомоги. Книжки в домі оточували майбутнього письменника з раннього дитинства, і частенько вечорами в хаті читалися вголос. Така сімейна атмосфера не могла не вплинути в майбутньому виборі життєвого шляху. Після навчання в Харківській дитячій трудовій комуні, Дмитро Білоус вступає на давно омріяний філологічний факультет Харківського університету, де був однокурсником Олеся Гончара та Григорія Тютюнника. Війна перервала навчання, і Дмитро, який встиг закінчити три курси університету, пі...