середа, 29 квітня 2020 р.

Міжнародий день танцю

29 квітня весь танцювальний світ відзначає своє професійне свято – свято краси, грації та віртуозності. Працівники Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки щорічно проводять заходи, які знайомлять з національними особливостями українського танцю, із творчістю майстрів хореографічного мистецтва та здобутками кращих колективів Сумщини, України та світу.
На початку березня атріум обласної наукової бібліотеки перетворився на бальну залу – тут проходив VIII Діамантовий бал, учасниками якого були танцюристи хобі-класу ансамблю сучасного бального танцю «SWAY», що діє при Сумському національному аграрному університеті (керівник Юрій Сергєєв). Колектив існує вже вісім років і об’єднує людей різного віку та професій, які закохані в танець, вміють фантазувати та перетворювати мрії в реальність. В бібліотеці панувала атмосфера свята – вишукані сукні, чарівна музика, ігри, конкурси, розваги. Танцюристи майстерно виконали бальні танці різних країн: полонез, вальси, гусарську польку, танго. За доброю традицією були обрані Король і Королева балу. Цього року ними стали Олексій Сайко та Людмила Барліт.
До уваги користувачів після закінчення карантину у відділі мистецтв бібліотеки можна переглянути літературу даної тематики.
Більше фото дивись:
https://www.facebook.com/pg/artviddil/photos/?tab=album&album_id=1191793841211572&__xts__%5B0%5D=68.ARDwEoM-CTRYfb4Uongbu





пʼятниця, 24 квітня 2020 р.

26 квітня в Україні День пам’яті Чорнобильської трагедії.


Цими днями весь світ відзначає сумну дату Чорнобильської трагедії.
Працівники Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки  щорічно проводять заходи, присвячені Чорнобильській трагедії. Але зважаючи на пандемію Covid-19 і карантин запрошуємо всіх бажаючих віддати данину та виявити вдячність всім, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії переглянувши фільми «Пам'яті Чорнобильським героям», «Чорнобиль – за хвилину до аварії».
Проходять роки після аварії на ЧАЕС, а біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов'язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсису.
У відділі краєзнавчої літератури і бібліографії зібрані матеріали про
сумчан  ліквідаторів аварії: пожежників, лікарів, міліцію, військовослужбовців, які рятували станцію і людей.
З матеріалами можна буде ознайомитися після закінчення карантину.











вівторок, 21 квітня 2020 р.

З ВІРМЕНІЄЮ В СЕРЦІ

21 квітня свій 93-й день народження відзначає старійшина вірменської громади Сумщини Вазген Христофорович БАЛАЯН – відомий громадський діяч, літератор, педагог, краєзнавець, член Національної спілки журналістів України.

Уродженець Нагірного Карабаху, Вазген Христофорович понад 60 років живе в Сумах і вважає Україну своєю другою Батьківщиною. Він автор багатьох публікацій, присвячених історичним та культурним взаєминам між Вірменією та Україною, серед яких книги «Україна – любов моя», «Лицарі духу», «Армения и Сумщина – прекрасные проявления дружбы».

Вазген Христофорович – добрий і давній друг Сумської обласної наукової бібліотеки, активний учасник заходів, які проводяться спільно з обласним товариством вірменської культури «Арцах». За вагомий особистий внесок в роботу національного товариства Вазген Балаян нагороджений Почесною грамотою Спілки вірмен України.

Щиро дякуємо Вазгенові Христофоровичу за його подвижницьку діяльність! Бажаємо міцного здоров’я, благополуччя, миру, тепла та добра! Многая літа!

Більш докладну інформацію про життєвий і творчий шлях В.Х.Балаяна можна знайти у виданні: Вазген Христофорович Балаян : до 90-річчя від дня народження : бібліогр. покажч. / Сумська обл. універс. наук. б-ка ; уклад. О. М. Малиш. — Суми : Триторія, 2017. — 40 с. : фот. http://ounb.sumy.ua/publish/2017/balayan.pdf

 






четвер, 16 квітня 2020 р.

Конституція Пилипа Орлика

16 квітня Конституції Пилипа Орлика виповнюється 310 років.
Конституція Пилипа Орлика — договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов'язки усіх членів Війська. Укладений 1710 року. Затверджений шведським королем Карлом XII. Написаний латиною і староукраїнською. Складається зі вступної частини та 16 статей. За оцінкою істориків вона є однією з перших європейських конституцій нового часу.

На жаль, Конституції Пилипа Орлика так і не судилось стати повноцінним державним документом – вона приймалась в умовах фактичного розгрому українських та шведських військ, а сам гетьман перебував у вигнанні і так ніколи й не повернувся на Батьківщину. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обґрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.




вівторок, 14 квітня 2020 р.

«Сумлінний і скромний трудар на ниві української освіти і науки…»

(100 років від дня народження Пилипа Трохимовича Гаврилова)


Ім’я П. Т. Гаврилова відоме не тільки в середовищі сумських науковців, а й за межами нашого краю.

Сьогодні (14 квітня) виповнюється 100 років від дня народження П. Т. Гаврилова — вченого-літературознавця, освітнього діяча, талановитого прозаїка. Навчався у Харківському університеті (відділ української словесності) разом Олесем Гончаром, Григорієм Тютюнником, Дмитром Білоусом та іншими відомими літературними авторитетами нашої країни.

Пилип Трохимович, уродженець Донбасу, прибув до Сум у 1962 р. після тривалої педагогічної праці в школах України. У Сумському педагогічному інституті ім. А. С. Макаренка пройшов шлях від асистента кафедри мовознавства до посади доцента кафедри української літератури. Згодом, протягом багатьох років, він був деканом філологічного факультету цього вишу.

З якихось причин Пилип Трохимович не став членом Спілки письменників України. Однак він був самобутнім творцем художніх цінностей. Починав з віршів ще у студентські роки . Однак його письменницький талант найповніше розкрився у художній прозі, насамперед, у художньо-біографічному жанрі. Написав книжки та монографії про Марка Кропивницького («Проти течії»), Степана Васильченка («Перед бурею»), Олександра Підсуху («На поклик доби»), Григорія Тютюнника… Їхній творчості приділяв увагу в численних статтях, розвідках, есеях. І зараз його монографія «Міжпредметні зв’язки на уроках української літератури» залишається актуальною. Цінні його нариси та рецензії на театральні вистави, книжки, непересічні оповідання, статті, де дослідник висвітлював творчість класиків — Л. Українки, М. Коцюбинського, М. Леонтовича, А. Чехова, Я. Мамонтова та своїх сучасників.

Листування Пилипа Гаврилова з молодшим братом Г. Тютюнника Григором вже увійшло в літературний обіг, помноживши скарбницю епістолярного жанру українських письменників.

Пилип Гаврилов причетний до видання різних бібліографічних довідників, словників, збірників наукових та методичних статей.

Цю непересічну людину хвилювала доля української мови, національної історії і розвиток українського письменства. Він підтримував, як міг, національно свідомих студентів, навіть зазнаючи утиснень з боку тоталітарних властей.

Пилип Гаврилов разом з Павлом Ключиною, Миколою Минаковим, Павлом Охріменком, Миколою Даньком вів обласне літературне об’єднання і дав путівку в творчість таким особистостям, поетам, письменникам, як Володимир Затуливітер, Анатолій Семенюта, Юрій Царик, Михайло Шевченко, Олександр Вертіль, Василь Чубур , Юрко Чередніков та іншим.

Як згадують його студенти, Пилип Трохимович завжди в усьому був справжнім. Глибокий науковець, педагог за покликанням, талановитий поет, вірний друг і люблячий батько. Стезю філолога обрали і три доньки Пилипа Гаврилова.

Усі, хто навчався, студіював у Пилипа Трохимовича, чи консультувався у нього, як авторитетного літературознавця, або просто спілкувався з ним, пам’ятають світлий образ цієї надзвичайно ерудованої та водночас скромної, шляхетної людини.

Сумська обласна універсальна наукова бібліотека має у своїх фондах видання літературознавчих творів Пилипа Трохимовича Гаврилова та публікації спогадів про нього. Визначне місце в увічненні пам’яті Пилипа Трохимовича займає книга «Учитель», що являє собою збірник спогадів учителів шкіл і гімназій, викладачів вишів, працівників банківських установ і видавництв, які живуть у різних куточках України, але їх об’єднує пам’ять про людину, котра була для них Вчителем, наставником, батьком, побратимом.









четвер, 9 квітня 2020 р.

90 років заснування Буринської районної газети «Рідний край»

«Бережи своє рідне, вивчай, щоб не забути народу, з якого вийшов» — це вислів І. Огієнка, що прикрашає головну сторінку Буринської районної газети «Рідний край», яка в квітні цього року святкує 90-річний ювілей. Погодьтеся, що вік поважний! 
Сумська обласна універсальна наукова бібліотека щиро вітає редакцію газети і всіх причетних з ювілеєм! І вважаємо доречним познайомити широкий загал з основними віхами в житті газети, що на протязі такого великого часу супроводжувала життя Буринщини. 
В рік заснування, в далекому 1930 році, газета мала назву «Колективіст», що було цілком закономірним в той час, бо країна переходила до нових, досі нечуваних форм господарювання. Наприкінці першого року видання було вирішено конкретизувати назву, виправивши її на «Колективіст Буринщини», і приділяти більшу увагу місцевим, а не запозиченим матеріалам. 
У роки окупації району газета не видавалася. Та одразу після визволення рідної землі «Колективіст Бурині» поновив своє існування. Час та керівництво змінювали життя передплатників і газети. Але газета завжди була поряд зі своїми читачами. Доба «застою», роки перебудови, виборювання незалежності нашою державою — все це находило відображення на шпальтах часопису. 
З листопада 1991 р. газета має назву «Рідний край». І весь час колектив журналістів намагається робити газету цікавою для громади. Газета співпрацює з літераторами, краєзнавцями, долучається до досліджень історії краю. Господарки та городники знаходять в ній корисні поради, фірмові рецепти тощо. А ще, редакція велику увагу приділяє листам своїх дописувачів, в яких вони закликають розібратися в різних життєвих обставинах. І газетярі роблять все від них залежне, щоб спільно з громадою змінити життя на краще, викриваючи горе-керівників, що власні інтереси ставлять вище людських, змушують звернути увагу громадськості і влади на такі неподобства. 
Думається, що мешканці Буринщини цінують свою газету, бо це — літопис їх життя, порадник, друг, який завжди поруч. 
Сумська обласна універсальна наукова бібліотека має у свої фондах примірники газети з 1960р. Всі зацікавлені можуть їх переглянути у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії. 
Бажаємо колективу редакції газети «Рідний край» подальшої плідної роботи на ниві об’єктивного і неупередженого висвітлення подій сучасного життя Бурині та району. Намагайтеся й надалі виступати проти несправедливості та вшановувати і підтримувати простих людей, що живуть поруч. 
Великих вам успіхів у вашій непростій, але такій необхідній справі! 







вівторок, 7 квітня 2020 р.

УКРАЇНСЬКИЙ ПІКАССО


Саме так називають нашого земляка, українського живописця, графіка, педагога Олександра БОГОМАЗОВА (1880–1930), 140-річчя від дня народження якого ми відзначаємо цього року. Сміливий експериментатор, теоретик мистецтва, чиє глибоке осмислення художніх змін ХХ століття випереджало навіть найбільш прогресивних сучасників його доби, митець належить до видатних представників не лише українського, але й світового авангарду.
Богомазов пройшов декілька творчих періодів, найвідоміші з них – кубофутуризм (1913–1917) та спектралізм (1920–1930). 1914 року разом з Олександрою Екстер заснував мистецький гурт «Кільце», в якому об’єдналися молоді українські авангардисти.
Олександр Костянтинович написав трактат «Живопис та елементи» (1914), в якому розглянув взаємодію Об’єкта, Митця, Картини і Глядача, а також теоретично обґрунтував пошуки художнього авангарду. Богомазов став одним із засновників Української академії мистецтв 1917 р. та одним із перших її професорів. Упродовж 1922–1930-х рр. він був професором Київського художнього інституту (нині – Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури).
Практично одразу після смерті ім’я митця та його творче надбання було викреслено радянськими цензорами... Лише в середині 1960-х, під час «відлиги», доробок майстра, який увійшов до золотого фонду нашої національної культури, був повернутий з небуття, заново відкритий для широкого загалу.
У фондах Сумської обласної наукової бібліотеки можна знайти багато цікавих публікацій про творчість Олександра Богомазова, які з’явилися в останні десятиліття. Серед них – спогади дочки художника Ярослави Олександрівни Іванікової-Богомазової – погляд на художника з середини, очима одного з найближчих до нього людей. Слід відзначити, що жінка митця Ванда Вітольдівна і його дочка здійснили справжній подвиг по збереженню творів, архіву, епістолярної спадщини майстра.
Одним з головних популяризаторів творчості Олександра Богомазова є Дмитро Омелянович Горбачов – провідний український мистецтвознавець, професор, який багато років присвятив вивченню феномена українського авангардного мистецтва. Одне з останніх його видань – «Авангард. Українські художники першої третини ХХ ст.» (Київ : Мистецтво, 2017) широко репрезентує творчість Олександра Богомазова, містить багато кольорових репродукцій, а також доповідь художника на Першому всеукраїнському з’їзді художників (Київ, 1918) «Основні завдання розвитку живопису в Україні», яка не втратила актуальності і в наш час.
Заслуговує на увагу книга Олени Кашуби-Вольвач «Олександр Богомазов: Автопортрет», яка вийшла у київському видавництві "Родовід" 2012 року. Це невеликий альбом із 15 кольоровими репродукціями та майже 30 чорно-білими фотографіями (більшість цих світлин оприлюднені вперше) і текстом, наповненим детальною біографічною інформацією про митця.
Нашим віртуальним користувачам рекомендуємо електронні версії книг та статей про Олександра Богомазова, які розміщені у відкритому доступі на сайті «Бібліотека українського мистецтва»
 http://uartlib.org/ukrayinski-hudozhni…/oleksandr-bogomazov/– найбільш вичерпного в інтернеті джерела інформації про історію українського мистецтва.
Цікавий фільм Валентина Соколовського та Дмитра Горбачова «Український кубофутуризм і Олександр Богомазов» (з циклу «Мистецтво світу – внесок України») можна знайти за посиланням
 https://www.youtube.com/watch
Нещодавно сумськими дослідниками-краєзнавцями нарешті встановлено точне місце народження митця – село Янків Ріг Охтирського повіту (зараз с. Іванівка Великописарівського району). Про це свідчить метрична книга Іоанно-Богословської церкви цього села за 1880 рік, яка знаходиться в Державному архіві Сумської області. Докладніше про цю визначну подію –
https://www.facebook.com/groups/390390741128215/permalink/1458139124353366/
Окраса колекції Сумського обласного художнього музею імені Никанора Онацького – картина Олександра Богомазова «На гойдалці» (1907). Це одна з кращих робіт митця раннього періоду творчості, яка надійшла до музею у 1920-і роки з колекції Оскара Гансена
 http://artmuseum.sumy.ua/…/bogomazov-oleksandr-kostyantinov







Всесвітній день здоров'я


7 квітня відзначається Всесвітній день здоров'я. Свято започатковано в 1950 році, щоб привернути увагу суспільства до важливості здорового способу життя, голосно нагадати всім і кожному, що здоров’я – це безцінний скарб. У наш час здоров'я — це фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення до себе та інших, а також дбайливе ставлення до навколишнього середовища. Геніальний лікар і філософ Давнього світу Гіппократ стверджував, що яка діяльність людини, такою вона і є, такі і її хвороби. Тому необхідність вести здоровий спосіб життя була актуальною як в стародавньому світі, так і сьогодні. Складові здорового способу життя – забезпечення тривалості активного життя, соціального, біологічного та психологічного благополуччя людей, які передбачають оптимальну рухову активність, раціональне харчування, здоровий сон, відмову від шкідливих звичок.

Як надовго зберегти духовну і фізичну силу, чим корисна йога, які продукти смачні та поживні, як досягти внутрішньої гармонії та ще багато корисного і цікавого можна дізнатись з літератури, яка є в фонді Читального залу для юнацтва Сумської ОУНБ. У Всесвітній день здоров’я бажаємо всім хворим ‒ якнайшвидшого одужання, медикам ‒ хорошої матеріальної і технічної бази, всім нам ‒ бути здоровими і життєрадісними!

 

понеділок, 6 квітня 2020 р.

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ МАРЕСЬЕВ


7 квітня, виповнюється 110 років від дня народження Василя Андрійовича Мельника – художника-аматора, безрукого генія пензля із с. Беєве-Комуна Липоводолинського району. Він був учасником Другої світової війни, та під час розмінування мінного поля поблизу Ленінграда втратив кисті обох рук, частково зір і майже повністю слух, але знайшов сили, щоб жити і творити далі, бо ще до війни мав хист до малювання, столярної справи, виготовляв музичні інструменти і майстерно на них грав.

Василь Мельник типовий представник напрямку «українського наївного живопису». Він намалював більше двох тисяч картин. І не дивлячись на його важку долю, серед його картин не знайти жодної похмурої чи сумної. Кожна написана теплими кольорами, на них зображені природа, квіти, люди, їх життя. Також любив він писати портрети рідних, друзів. Є декілька портретів Тараса Шевченка. Доля картин художника досить різна. Більшість автор дарував, кілька десятків залишилися у дітей Мельника, одиниці потрапили у музеї.

Краєзнавчий відділ Сумської обласної наукової бібліотеки має в своїх колекціях книги та періодичні видання, де такі автори як І. Корнющенко, М. Осюхіна, П. Ключина, Ф. Наумко, О. Грінка та ін. висвітлюють життєвий та творчий шлях нашого талановитого земляка.

Віртуальним відвідувачам ми пропонуємо переглянути спогади про батька сина художника - Михайла Мельника, народного артиста України, творця Дніпропетовського театру одного актора «Крик», лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка, що можна знайти за посиланням http://theater-krik.com/?page_id=33






четвер, 2 квітня 2020 р.

День дитячої книги

2 квітня з ініціативи і за рішенням Міжнародної ради дитячої книги, в день народження великого датського казкаря Г. Х. Андерсена (1805-1875), відзначається Міжнародний день дитячої книги. 
Дитячі книги – це не тільки література, коли все просто і наочно, яскраво і привертає увагу, а коли за допомогою художніх образів, зрозумілих дітям, розповідається про життя, перед нами постає яскрава картина світу в різних життєвих ситуаціях. Книги вбирають у себе дивовижний, невичерпний, чарівний світ, який дитина відкриває для себе завдяки книзі. 
В Україні видається величезна кількість прекрасних дитячих книжок. Старі добрі казки (А. Ліндгер, Е. Кестнер, Т. Янсон, Д. Родарі), нові історії про улюблених героїв (В. Нестайко), яскраві перевидання дитячої класики з сучасними ілюстраціями (І. Франко). 
Тематика та жанри творів сучасних дитячих авторів різноманітна. Андрій Кокотюха спеціалізується на дитячих детективних сюжетах, у казках Сашка Лірника – все багатство душі і історії українського народу, веселі історії і захоплюючі пригоди Сашка Дерсанського та пригодницька повість з карколомним сюжетом Зірки Мензатюк. А яка цікава тетралогія про Джуру Володимира Рутківського! 
Сьогодні ми пропонуємо познайомитися із новинками. 
Також бібліотека запрошує переглянути віртуальний огляд «Читаємо пригоди», що є на сайті СОУНБ.


Діти дощу


2 квітня - Всесвітній день розповсюдження інформації про проблеми аутизму. В цей день активізуються зусилля небайдужих людей задля того, щоб діти з особливостями аутизму стали в майбутньому повноправними членами суспільства. На сьогоднішній день не відомі ані причини виникнення аутизму, ні причини його колосального поширення у світі. Таких людей стає все більше і більше з кожним днем. 
У відділі документів з економічних і технічних наук Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки виставлені роботи учнів Сумської спеціальної школи. Ці діти дуже талановиті. Їх внутрішній світ розкривається в творчих роботах, з якими вони часто знайомлять користувачів нашої бібліотеки.

ХУДОЖНИК, ЯКИЙ ПОЛОНИВ ПАРИЖ


Сьогодні, 2 квітня, ми згадуємо нашого земляка, уродженця Кролевця Олексу ГРИЩЕНКА (1883–1977) – представника української діаспори, художника світової слави, талант якого засяяв яскравою зіркою на паризькому небосхилі. 
Нині твори мистця зберігаються й експонуються у Парижі, Нью-Йорку, Лондоні, Копенгагені, Бостоні… 2006 року виконано заповіт художника – з Фундації Олекси Грищенка (Нью-Йорк) передано для музеїв України 68 його творів (живопис, графіка, гобелен) та документи з особистого архіву.
Окраса краєзнавчого фонду відділу мистецтв Сумської обласної наукової бібліотеки –монографії Віти Сусак «Українські мистці Парижа. 1900–1939» (2010) та «Олекса Грищенко. Динамо колір» (2017), які вийшли друком у видавництві «Родовід», а також спогади художника «Україна моїх блакитних мрій», «Мої роки в Царгороді», публікації сумських авторів, матеріали з періодичних видань, що розповідають про життєвий та творчий шлях видатного живописця і художнього критика.
Віртуальним відвідувачам ми пропонуємо переглянути електронну версію спогадів О. Грищенка «Україна моїх блакитних мрій», де згадується Кролевець та дитячі роки життя майбутнього художника. 
Її можна переглянути





середа, 1 квітня 2020 р.

КНИГА В ДАРУНОК БІБЛІОТЕЦІ


Неочікуваний і дуже приємний дарунок отримав відділ мистецтв Сумської обласної наукової бібліотеки. Наша землячка Алла ЛИПНИЦЬКА – відомий поет, художник, колишній співробітник Сумського обласного художнього музею, яка з 1995 року мешкає в Ізраїлі, подарувала свою нову книгу «Зелёный шарф» (2019). До збірки увійшли поезії та поеми, прозові твори, кольорові репродукції її картин. Шанувальники поетичного слова та живопису тепер мають можливість познайомитися з цим виданням та іншими книгами Алли Липницької, які зберігаються у відділі мистецтв.





«А свічка плаче у скорботі»

(до Дня пам’яті жертв Голодоморів) Відеоспогад 28 листопада – День пам’яті жертв Голодоморів. Відеоспогад «А свічка плаче у скорботі» нагада...