МАЙСТЕРНЯ ЕМОЦІЙ

- червня 08, 2026

У клубі психологічного розвантаження пройшла неймовірно глибока та терапевтична зустріч. Поки на ігровому столі кидалися кубики та розігрувалися карти, учасники досліджували найважливіші координати нашого внутрішнього Я: самооцінку, самоцінність, самоповагу та самотурботу.

Часто плутаємо ці поняття, але гра — ідеальна модель життя — допомогла розставити все на свої місця. Давайте розберемося разом, які «карти» були у нас на руках:

Самотурбота — це фундамент та основа.

Це той самий базовий ресурс, без якого неможлива жодна «гра» в життя. Самотурбота — це вчасно помітити, що втомився, дозволити собі зробити паузу, випити чаю, побути в безпечному просторі серед своїх. Це конкретні дії, якими наповнюємо себе, щоб рухатися далі. На зустрічі настільні ігри стали чудовим актом самотурботи для кожного учасника.

Самооцінка — це те, як оцінюємо свої навички та можливості.
У грі це легко помітити: «Я вмію прораховувати ходи наперед? Які мої сильні сторони в цій стратегії?». Самооцінка завжди аналітична, вона спирається на факти, досвід та вміння. Вона може змінюватися залежно від того, наскільки успішно справляємося з конкретними задачами.

Самоцінність — це безумовна любов та почуття власної гідності.
Це найглибший рівень, який не залежить від того, виграли ви сьогодні партію чи програли. Це внутрішнє знання: «Я цінний, важливий і заслуговую на любов просто тому, що я є». Якщо самооцінка каже: «Я круто зіграв», то самоцінність шепоче: «Навіть якщо я зробив помилку і програв, я все одно залишаюся хорошим, гідним і талановитим собою».

Самоповага — це про саморегуляцію та спостереження за собою.
Це здатність бути чесними із собою. Самоповага росте тоді, коли вміємо екологічно проживати програш, помічати свої емоції в моменті («ось зараз я злюся, а зараз відчуваю азарт») і регулювати свою поведінку. Поважати себе — це вміти тримати власні кордони та залишатися людиною в будь-яких ігрових (і життєвих) ситуаціях.

Настільні ігри наочно показали, як працює цей психологічний механізм. Коли є міцний фундамент самотурботи, то можемо тверезо аналізувати свої навички (самооцінка), з повагою ставитися до своїх реакцій і контролювати їх (самоповага), і при цьому ні на секунду не втрачати зв'язок зі своєю внутрішньою суттю (самоцінністю).