ВІЙНА, ЯК ВОНА Є…

Сумський письменник Владислав Івченко запропонував читачам розповіді про сучасну війну.

Презентація книги "Після 24-го" відбулась 26 листопада в актовій залі Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки. Все відбувалось, як зазвичай: знайомство з автором, читання уривків з книги, питання-відповіді аудиторії, автограф-сесія для читачів. Назву книжки пояснювати не треба, бо всі пам'ятають, який злам відбувся в житті 24 лютого, коли "повільноплинна" війна з московитами отримала новий поштовх і перейшла в активну фазу.

"Після 24-го" - збірка розповідей саме про цю, повномасштабну криваву фазу війни з московитами. Сам Владислав Івченко розповів, що особисто для нього війна з перших днів була не тільки лавиною незбагненних фактів, але й потужним потоком вражень. Довелось евакуювати сім'ю, потім повертатися в напів оточені Суми, бачити руйнування, сліди смерті.

Багато спілкувався з людьми, які пережили жах, ловив новини й будь-яку інформацію в мережі І-нету. Варто нагадати, що перші весняні дні — це час, коли ще нічого не було відомо напевно, неможливо було передбачити, чи відженуть ворога від Києва, Сум, Чернігова. Бачив сірий від війни Недригайлів, понівечений Тростянець, дізнавався, як люди намагаються втекти від війни світ за очі, і не всім в тому щастить. Відчував, що все це треба зафіксувати, зберегти для пам'яті.

Почав писати невеличкі оповідання, в яких реальні факти дещо художньо підредаговані автором, але, за великим рахунком, нічого вигаданого в книзі немає, кожне оповідання — щира правда, «війна, як вона є…».

Владислав зауважив, що саме на цих оповіданнях зрозумів важливість написання "по гарячих слідах". Адже, коли щойно створеним матеріалом зацікавилось видавництво "Віхола", то, перечитуючи оповідання, автор помітив, що багато чого призабулось, стерлось у пам’яті. Та й не дивно: бо потік інформації такий щільний, що нові враження витісняють попередні…

- Окремо треба відзначити розділ книги, який зветься "Уламки", - ділилась своїми враженнями від прочитаного модераторка зустрічі, завідувачка відділом краєзнавчої літератури та бібліографії СОУНБ Тетяна Голуб. Це навіть не оповідання, а невеличкі фрагменти ритмізованої прози, насичені певним екзистенційним досвідом. Вони схожі на коротенькі «сюжети» в "ТікТок", але, зрозуміло, без жартів і «стьобу», окремі фрагменти фронтової реальності, уламки дійсності, з яких кожному читачеві вільно складати власний пазл.

Наприкінці кілька думок про нинішню війну, озвучені на презентації автором:
- Війна — це викривлена реальність, яку важко осмислити, а тим більш — пояснити. Своїй дитині я казав, що російські танки треба заманювати цукеркою та здавати в тюрму. А для дорослих сказав би, що це небачена досі війна, де ми боремось не тільки за перемогу, але й за виживання нашого народу, української нації. Так, питання стоїть руба: «або — або!»…

Іще:
- Війна принесла горе не тільки нам, але й русні. Та в нас з ними є суттєва відмінність: вони втрачають на війні переважно сміття, покидьків, а ми — кращих людей, цвіт нації…

Насамкінець зауважимо, з примірниками книги Владислава Івченка з дарчим підписом автора сумський читач зможе познайомитись у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії СОУНБ.

За матеріалами сумської газети «Панорама»,
автор тексту: Олексій Сікорський.