ВИДАТНИЙ ЕТНОМУЗИКОЗНАВЕЦЬ

4 лютого виповнюється 145 років від дня народження українського музикознавця-фольклориста КЛИМЕНТА КВІТКИ. Народився на Сумщині в 1880 році в містечку Хмелів, яке на той час було великим торговим населеним пунктом (нині Роменський район Сумської області), у родині нащадків українських козаків. Батько хлопчика помер від сухот, мати не мала змоги опікуватися дитиною, тому віддала п’ятирічного сина на виховання заможній київській родині. Завдяки цій родині хлопець отримав гарну музичну освіту, а згодом навчався у Київському університеті Святого Володимира на юридичному факультеті, де водночас, був концертмейстером хору. В університеті на літературному вечорі він зустрів свою майбутню дружину Ларису Петрівну Косач (Лесю Українку).

Стосунки Лесі Українки та Климента Квітки були викликом для суспільства. Юнак був помітно молодшим за неї та і деякий час, усупереч тодішнім традиціям, жили в громадянському, не освяченому церквою шлюбі. Одружився Климент Квітка з Ларисою Петрівною Косач в 1907 році та прожив з дружиною 6 років до її смерті в 1913 році.

Захоплення народним фольклором, який він збирав з юних років підтримала дружина та запропонувала Клименту записати на фонограф українські пісні. У 1908 році разом з Лесею Українкою та Опанасом Сластіоном записав мелодії українських народних дум, а на фонографі з’явились голоси Івана Франка, Лесі Українки, кобзаря Гната Гончаренка й інших українських митців. Загалом було записано понад 200 композицій та зібрано і систематизовано понад 6 тисяч українських, білоруських, російських народних пісень. Завдяки Клименту Квітці й Філарету Колессі українська фольклористика піднялася до рівня справжньої історичної науки й тим самим отримала належне визнання у світі.

Під час революції 1917 року працював у Центральній Раді фахівцем з судових справ та в міністерстві юстиції Української Народної Республіки (товаришем) заступником міністра юстиції.

З 1933 року розпочались арешти, переслідування та звільнення з роботи за політичними звинуваченнями. Климент Квітка залишився без засобів існування та побоюючись нового арешту, переїхав до Москви й розпочав роботу в Московській консерваторії.

В 1934 році його заарештували й ув’язнили на 3 роки, які провів в концтаборі «Карлаг». Після дострокового звільнення був поновлений на роботі в Московській консерваторії на посаді професора.

Помер 19 вересня 1953 року в Москві, похований на Ваганьковському кладовищі

Климент Квітка написав багато наукових праць з історії та теорії музичного фольклору, музичних інструментів, створив низку навчальних і методичних посібників. Вершиною етнографічного шляху К. Квітки є збірник «Українські народні мелодії», виданий в 1922 році.

В 2005 році з’явилось перевидання збірника, що продовжує справу оприлюднення наукової спадщини видатного вченого-фольклориста. З цим виданням та іншою літературою про творчість українського науковця можна ознайомитись у відділі мистецтв Сумської ОУНБ.