Сторінка методиста

НОВІ КОНКУРСИ І ПРОЕКТИ

Шановні колеги!
Відділ абонемента Сумської обласної наукової бібліотеки запрошує вас взяти участь у поетичному скайп-марафоні «Читай Шевченка! Формат не має значення», присвяченого 155- річчю перепоховання Т.Г. Шевченка на Чернечій горі в Каневі.

Захід відбудеться 19 травня з 14.00.
Умови участі в онлайн- марафоні:
  • Кожній бібліотеці надається 15-20 хвилин в онлайн-спілкуванні, під час якого доцільно коротко розповісти про перебування Т. Шевченка у вашому краї та можливість вашим читачам прочитати свої улюблені поезії Кобзаря.
  • Учасники можуть читати вірші Т. Шевченка або поезії, присвячені Кобзарю, використовуючи книгу, планшет, телефон, Reader чи декламувати напам’ять.
  • Бажано для спілкування запросити читачів різного віку.
  • Бажано, щоб виступи учасників відбувалися на фоні книжкової виставки про перебування Т. Г. Шевченка у вашому краї.
  • По завершенню поетичного онлайн-марафону фотозвіт про вашу участь просимо розмістити у соціальних мережах.

Онлайн-навчання
27 квітня ц. р. в обласній науковій бібліотеці відбулися онлайн навчання «Роль публічних бібліотек в популяризації європейських цінностей». Для бібліотечних фахівців 18 центральних міських і районних бібліотек та ОУНБ були цікавими виступи координатора проектів європейської волонтерської служби громадської організації «Центр європейських ініціатив» І.В. Новак та волонтера цієї організації Антоніо Карботті, їх розповіді про діяльність євроклубів області, спільні заходи з працівниками ОУНБ, які змінюють систему цінностей людини.

Про зв’язки нашої області з країнами Європейського Союзу та реалізацію проекту «Мова. Культура. Німеччина» розповіли фахівці ОУНБ М.І. Захарченко та С.В. Ващенко.

Цікавим був виступ директора Охтирської районної системи О.М. Андоленко про відвідання країн Європейського Союзу та використання їх досвіду в закладах культури району.

З цікавими розповідями про підготовку до відзначення Дня Європи-2016, дискусійно-розмовний клуб вивчення англійської мови, поширення знань та доступу до інформації через пункти європейської інформації виступили працівники Охтирської та Шосткинської міських ЦБС, Путивльської системи та бібліотек Глухівського району.

Ця онлайн зустріч та обмін досвідом будуть корисними у подальшій роботі публічних бібліотек.

НАЦІОНАЛЬНА ПАРЛАМЕНТСЬКА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ 
Рекомендації
щодо організації надання бібліотечних послуг
в умовах об’єднаних територіальних громад

Метою реформи місцевого самоврядування, яка відбувається в Україні, є забезпечення його спроможності самостійно, за рахунок власних ресурсів, вирішувати питання місцевого значення. Йдеться про наділення територіальних громад більшими ресурсами та про мобілізацію їхніх внутрішніх резервів.

Одним із критеріїв визначення спроможної територіальної громади є її здатність забезпечити належний рівень надання послуг у сфері культури.

Саме цим завданням необхідно керуватися у процесі організації надання бібліотечних послуг населенню в новостворених об’єднаних територіальних громадах (ОТГ).

Виходячи з практики утворення перших ОТГ, умовно можна виділити наступні типи районів (за інформацією Мінрегіону):

1. Межі району повністю співпадають з межами однієї ОТГ (район – одна громада);
2. Район, територія якого повністю покривається ОТГ (район – кілька громад);
3. Район, межі якого майже повністю співпадають з межами ОТГ (декілька с/р не входять до складу ОТГ);
4. Район, в якому лише декілька с/р об’єднано в громади;
5. Район, в якому утворено одну ОТГ з адміністративним центром у центрі району (громада є меншою ніж половина району);
6. Район, в якому створено одну чи декілька ОТГ з центрами в селах, які в сумі охоплюють площу менше, ніж половина району;
7. ОТГ – мала за площею та меншою за встановлені методикою показники.
Розглянемо оптимальні варіанти організації бібліотечного обслуговування населення в кожному з вищезазначених типів районів.
Для першого типу районів (район – одна громада) оптимальним буде створення рішенням органу місцевого самоврядування ОТГ комунального закладу (бажано – зі статусом юридичної особи), що перебуватиме у власності ОТГ та утримуватиметься з її бюджету.
Враховуючи той факт, що всі населені пункти району мають один спільний орган місцевого самоврядування, цей комунальний заклад не є доцільним організовувати як централізовану бібліотечну систему.

Щодо створення комунального закладу:

Відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та наказу Міністерства юстиції України від 05.03.2012 «Про затвердження вимог до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки» необхідно створити публічну бібліотеку ОТГ, яка у своїй структурі матиме відокремлені структурні підрозділи – філії.

Наприклад, цей комунальний заклад буде мати найменування «Публічна бібліотека Калинівської об’єднаної територіальної громади» (або «Калинівська публічна бібліотека» тощо).

Як приклад, структура закладу може бути такою:
- директор;
- заступник директора (наприклад, по роботі з дітьми);
- бухгалтерія (або посада бухгалтера);
- господарський відділ;
- відділ (сектор) комплектування та каталогізування фондів;
- відділ обслуговування користувачів;
- бібліотека для дітей (або відділ обслуговування дітей);
- методико-бібліографічний відділ (сектор);
- відділ (сектор) нестаціонарного обслуговування користувачів;
- відділ (сектор) інформаційних технологій (чи електронних ресурсів тощо);
- філії (кількість філій на даний момент визначається із врахуванням Мінімальних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 № 510).

У разі якщо заклад матиме достатні фінансові та кадрові ресурси, можна з відділу обслуговування користувачів в окремий структурний підрозділ (відділ/сектор) виокремити інтернетцентр.

Можливі інші варіанти структури, виходячи з умов функціонування конкретної бібліотеки.

Статут закладу (або положення):
При розробці статуту цього закладу засновник (орган місцевого самоврядування ОТГ) повинен враховувати завдання, права та обов’язки бібліотек, визначених Законом України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», а також завдання, визначені підпунктом 5 пункту 6 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII (побудова нової моделі надання послуг музеями та бібліотеками, розширення переліку послуг з організації дозвілля населення з використанням новітніх технологій; створення на базі бібліотек державної та комунальної власності центрів обслуговування громадян, основним завданням яких є задоволення потреб громадян у публічній інформації, забезпечення їх доступу до державних та регіональних електронних інформаційних ресурсів, надання консультативних послуг з питань електронного оформлення звернень до органів державної влади).

Організація бібліотечного обслуговування населення в районах другого типу (район – кілька громад) може мати кілька варіантів:

А) У разі коли у такому районі функціонує ЦБС, може залишитися саме така модель. При цьому необхідно врахувати, що ЦБС перебуває у спільній комунальній власності усіх ОТГ району та утримується з районного бюджету. 
Б) Рішенням органів місцевого самоврядування ОТГ утворюються публічні бібліотеки (з філіями, за зразком, описаним для районів першого типу). При цьому попередньо необхідно рішенням районної ради реорганізувати ЦБС (якщо вона була), передати її майно у власність ОТГ, або районну бібліотеку (якщо у районі не було ЦБС) передати до комунальної власності однієї з ОТГ.

У даному випадку необхідно враховувати, що кожна ОТГ повинна самостійно здійснювати комплектування та обробку бібліотечних фондів, а також методичне забезпечення публічних бібліотек.

Щодо реорганізації ЦБС:

Загальні правові норми щодо припинення юридичної особи розповсюджуються і на бібліотеки. У разі якщо бібліотека не має статусу юридичної особи, процедура припинення її діяльності менш триваліша у часі.
Відповідно до Цивільного та Господарського кодексів припинення юридичної особи можливе шляхом ліквідації або реорганізації.
Ліквідація передбачає повне, остаточне припинення юридичної особи. При цьому ліквідована організація не залишає після себе правонаступників.
А у результаті реорганізації юридична особа передає своє майно, права та обов’язки іншим юридичним особам – правонаступникам.
Виділяють такі форми реорганізації: злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення.
У нашому випадку ЦБС реорганізовується шляхом поділу - на базі однієї юридичної особи (організації) виникає дві або більше юридичних осіб (організацій), а перша припиняється.
Варто знати, що рішення про реорганізацію ЦБС може прийняти лише орган, який має на це повноваження – районна рада. Вона ж створює Комісію з реорганізації.
Процедура реорганізації регламентована Цивільним та Господарським кодексами, а також Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».
Безпосередньо реорганізацію ЦБС здійснює Комісія з реорганізації. З моменту призначення Комісії до неї переходять повноваження щодо управління ЦБС.

Комісія з реорганізації:
- забезпечує подання державному реєстратору усіх необхідних документів для проведення державної реєстрації реорганізації ЦБС (у разі якщо ЦБС має статус юридичної особи);
- вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово сповіщає їх про реорганізацію;
- після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторів складає проміжний баланс, який містить відомості про оцінку наявного майна ЦБС, перелік пред’явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду (у тому числі щодо виплати заробітної плати, сплати податків, зборів тощо);
- після завершення розрахунків із кредиторами складає передавальний акт у обсязі, визначеному для річної фінансової звітності відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
- відповідно до норм Кодексу законів про працю України не пізніше ніж за два місяці до завершення реорганізації письмово попереджає усіх працівників ЦБС про можливе вивільнення та одночасно пропонує їм іншу роботу (у разі наявності) за відповідною професією чи спеціальністю;
- здійснює заходи щодо зняття ЦБС з обліку в Пенсійному фонді, фондах соціального страхування, закриття рахунків тощо;
- визначає місце подальшого зберігання архівних документів ЦБС;
- здійснює інші заходи, передбачені законодавством.

В) Рішенням органів місцевого самоврядування ОТГ утворюються публічні бібліотеки (з філіями, за зразком, описаним для районів першого типу). При цьому попередньо необхідно рішенням районної ради реорганізувати ЦБС (якщо вона була), передати її майно у власність ОТГ. Районна бібліотека залишається у спільній комунальній власності територіальних громад, обслуговує користувачів, а також виконує методичну та інші функції (обробка фондів, каталогізування тощо) для публічних бібліотек ОТГ. Бібліотеки ОТГ утримуються за рахунок бюджетів ОТГ, районна бібліотека – за рахунок районного бюджету. Трансфертами відповідно до ст. 93 Бюджетного кодексу України ОТГ частково компенсують утримання районної бібліотеки у частині надання послуг бібліотекам ОТГ.

Г) Рішенням органів місцевого самоврядування ОТГ утворюються публічні бібліотеки (з філіями, за зразком, описаним для районів першого типу). При цьому попередньо необхідно рішенням районної ради реорганізувати ЦБС (якщо вона була), передати її майно у власність ОТГ , або районну бібліотеку (якщо у районі не було ЦБС) передати до комунальної власності однієї з ОТГ.

При цьому ОТГ відповідно до ст. 10 Закону України «Про співробітництво територіальних громад» та ст. 93 Бюджетного кодексу України делегують повноваження одній із ОТГ (бажано тій, у власність якої перейшла районна бібліотека) щодо методичного забезпечення, обробки та каталогізування фондів тощо.

Організація бібліотечного обслуговування населення в районах третього типу (декілька с/р не входять до складу ОТГ) також може мати кілька варіантів:

А) У разі коли у такому районі функціонує ЦБС, може залишитися саме така модель. При цьому необхідно врахувати, що ЦБС перебуває у спільній комунальній власності усіх територіальних громад і ОТГ району та утримується з районного бюджету.

Б) У разі, якщо в районі функціонує ЦБС: рішенням районної ради філії ЦБС, розміщені на території ОТГ, передаються у її власність. Орган місцевого самоврядування ОТГ утворює публічну бібліотеку (з філіями, за зразком, описаним для районів першого типу). ЦБС продовжує функціонувати у складі районної бібліотеки і філій, що розміщені в населених пунктах поза межами ОТГ. У даному випадку необхідно враховувати, що ОТГ повинна самостійно здійснювати комплектування та обробку бібліотечних фондів, а також методичне забезпечення публічних бібліотек.

В) У разі, якщо в районі ЦБС відсутня: орган місцевого самоврядування ОТГ утворює публічну бібліотеку (з філіями, за зразком, описаним для районів першого типу). Органи місцевого самоврядування населених пунктів, які не входять до складу ОТГ, самостійно організовують бібліотечне обслуговування населення. Утримання бібліотек у таких населених пунктах здійснюється з районного бюджету через міжбюджетні трансферти. Ці органи місцевого самоврядування повинні враховувати, що вони зобов’язані вирішити питання каталогізування, обробки фондів, методичного забезпечення.

Організація бібліотечного обслуговування населення в районах четвертого типу (райони, в яких лише декілька с/р об’єднано в громади):

А) У разі коли у такому районі функціонує ЦБС, може залишитися саме така модель. При цьому необхідно врахувати, що ЦБС перебуває у спільній комунальній власності усіх територіальних громад і ОТГ району та утримується з районного бюджету.

Б) У разі, якщо в районі функціонує ЦБС: рішенням районної ради філії ЦБС, розміщені на території ОТГ, передаються у її власність. Орган місцевого самоврядування ОТГ утворює публічну бібліотеку (з філіями, за зразком, описаним для районів першого типу). ЦБС продовжує функціонувати у складі районної бібліотеки і філій, що розміщені в населених пунктах поза межами ОТГ. У даному випадку необхідно враховувати, що ОТГ повинна самостійно здійснювати комплектування та обробку бібліотечних фондів, а також методичне забезпечення публічних бібліотек.

В) У разі, якщо в районі ЦБС відсутня: орган місцевого самоврядування ОТГ утворює публічну бібліотеку (з філіями, за зразком, описаним для районів першого типу). Органи місцевого самоврядування населених пунктів, які не входять до складу ОТГ, самостійно організовують бібліотечне обслуговування населення. Утримання бібліотек у таких населених пунктах здійснюється з районного бюджету через міжбюджетні трансферти. Районна бібліотека виконує усі функції, що і раніше, без врахування бібліотек, що передані у власність ОТГ.

Організація бібліотечного обслуговування у районах п’ятого – сьомого типів може бути організована за зразками, наведеними для районів третього та четвертого типів.

Також необхідно враховувати, що є обов’язковим отримання погодження Міністерства культури України у разі: виключення бібліотек (або ЦБС) із базової мережі закладів культури - частина третя статті 22 Закону України «Про культуру»;
реорганізації чи ліквідації бібліотек (або ЦБС) – стаття 15 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу».

Наведений у цих Рекомендаціях перелік варіантів організації бібліотечного обслуговування населення в умовах об’єднаних територіальних громад не є вичерпним. Можливі і інші способи побудови мережі публічних бібліотек із врахуванням особливостей окремих територій.
Рекомендації підготувала учений секретар Національної парламентської бібліотеки України Наталя Розколупа.

Запитання можна надсилати:

- ученому секретарю Національної парламентської бібліотеки України (ys@nplu.org);
- до науково-методичного відділу Національної парламентської бібліотеки України (method@nplu.org);
- через сайт «Бібліотечному фахівцю» (http://profy.nplu.org/guestbk.php?lng=uk)

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА ПАРЛАМЕНТСЬКА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ
ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОБСЛУГОВУВАННЯ КОРИСТУВАЧІВ
Методичні рекомендації
Київ 2015
УДК 02:023
ББК 78.3(4Укр)
Т38
Укладач Л. В. Лагута
Рецензент Н. І. Розколупа
Технологічні аспекти обслуговування користувачів : Т38 метод. рек. / М-во культури України, Нац. парлам. б-ка України ; укладач Л. В. Лагута. – Київ, 2015. – 36 с.
У виданні розглянуто технологічні аспекти обслуговування корис-тувачів, висвітлено зв'язок між обліковим процесом і звітністю, приблиз-ний порядок обліку користувачів у публічній бібліотеці, питання захис-ту персональних даних, ведення бібліотечної статистики.
Видання призначено для працівників бібліотек ЦБС, а також самос-тійних бібліотек.
Після прийняття нових нормативно-правових актів очікується пере-видання посібника з відповідними змінами і доповненнями.
УДК 02:023
ББК 78.3(4Укр)
© Національна парламентська
бібліотека України, 2015
3
ПЕРЕДМОВА
Статистика і облік – традиційні напрями бібліотечної діяльності.
Бібліотечна статистика – вид практичної діяльності зі збирання, оброб-ки та аналізу кількісних показників, що характеризують стан і діяльність бібліо-теки, групи бібліотек.
Для більшості публічних бібліотек в Україні процес формування первин-них статистичних даних, який має сприяти розробці планів, фінансових бюдже-тів, вирішенню поточних та довгострокових завдань, забезпеченню прийняття оптимальних управлінських рішень, відбувається в традиційному «ручному» режимі «паперових» технологій. На підставі узагальнення змісту віртуальних запитів на сайті «Бібліотечному фахівцю» НПБУ за останні три роки і аналізу точності цифрових показників у загальнодержавних дослідженнях щодо стану забезпечення сільського і міського населення України публічними бібліотеками можна зробити висновок, що доволі часто на практиці технологічні процеси не досягають потрібного рівня.
Наявність низки проблемних питань у формуванні переліку статистичних показників і встановленні одиниць їх обчислення зумовили необхідність розро-блення методичних рекомендацій для поновлення, поглиблення і зміцнення пев-них знань з обліку найважливіших процесів у царині технології обслуговування користувачів публічних бібліотек. У частині 1 методичних рекомендацій надано пояснення щодо окремих аспектів технології обслуговування, послідовного виконання зазначених проце-сів, а також певні поради стосовно оптимальної організації підготовчої роботи, накопичення теоретичних знань та їх аналітичного осмислення. Формування якісних, повних, точних, актуальних показників бібліотечної статистики дасть змогу: проводити облік результатів бібліотечної діяльності; здійснювати моніторинг результатів роботи для прийняття управлінських рішень; поліпшити планування діяльності; обґрунтовувати запити на фінансування та іншу підтримку для розвитку бібліотеки. Запропоноване видання допоможе бібліотекарям-практикам (у т. ч. новач- кам) ЦБС, самостійних бібліотек навчитися використовувати і узагальнювати інформаційні матеріали без сторонньої допомоги, формувати власні погляди стосовно невирішених проблем і обґрунтовувати свої висновки і пропозиції, спрямовані на їх розв’язання.
4 Зв'язок між обліковим процесом і звітністю
Звітність є основним джерелом інформації і відображає результати виро-бничої та фінансово-господарської діяльності бібліотек. Саме тому вона має ві-дповідати завданням управління сучасними бібліотеками і, відповідно, задово-льняти певні вимоги.
З урахуванням теорії управління, законодавчих актів, нормативно-правових документів можна сформувати систему вимог до звітності: обов’язковість подання, державну регламентацію, повноту, своєчасність, точ-ність і достовірність показників, доступність і гласність.
Звітність може містити кількісні, якісні, вартісні (грошові), нормативно-трудові показники. При цьому звітні дані, згруповані в облікових документах (регістрах), не можуть відображати технологічні операції, не передбачені пото-чними обліковими записами.
Підпис керівника (або засновника) підзвітної бібліотеки визначає обов’язковість, юридичну силу звітності, а також документальну обумовленість (усі дані в ній базуються на документах первинного обліку). Крім того, у ч. 3 ст. 1863 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що по-рушення порядку використання конфіденційної інформації, приховування або перекручення даних державних статистичних спостережень, а також викорис-тання їх у засобах масової інформації для поширення в інформаційних мере-жах, на паперових, магнітних та інших носіях, у наукових працях тощо без по-силання на їх джерело тягне за собою накладення штрафу на громадян – від п'я-ти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обліковий процес у бібліотеці завершується складанням звітності. Орга-нічний зв'язок між обліковим процесом і звітністю встановлюється лише у тому разі, коли підсумкові дані поточного обліку за звітний період відображаються у відповідних звітних формах, які можуть видаватися на паперових, магнітних та інших носіях або за допомогою засобів телекомунікацій.1
Суб’єктами організації облікового процесу в бібліотеці є її керівники (ди-ректор, завідувач, зав. відділів) або засновник, які мають забезпечити:
 технологічний процес збору, опрацювання та синтезу облікової інфор-мації;
 раціональний розподіл та регламентацію обов’язків між працівниками бібліотеки, урегулювання питань кооперування праці;
 закріплення та регламентування у спеціальних документах завдань, фу-нкцій та обов’язків кожного учасника облікового процесу. Це потребує розроб-ки відповідних положень, інструкцій, графіків, які упорядкують працю вико-навців, а також функціонування самого облікового процесу;
 перспективний розвиток функціонування облікової системи.
1 Ст. 8 Закону України «Про державну статистику» (редакція від 19.04.2014). – Режим досту-пу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2614-12
5 Облік – це процес, що перебуває у постійному розвитку. Сучасна соціа-льно-економічна ситуація в країні, сама стратегія бібліотеки спонукають до вдосконалення та оновлення облікових моделей.
Водночас, на кожному етапі облікового процесу існує потреба у:
 визначенні переліку явищ і процесів, які підлягають відображенню у си-стемі обліку;
 визначенні форм обліку;
 виборі матеріальних носіїв інформації, їх русі і збереженні.
Структурувати потоки звітно-статистичної документації, що створюється у процесі діяльності бібліотеки, та забезпечити їх органічну єдність допоможе індивідуальна номенклатура справ
Номенклатура справ бібліотеки
Номенклатура справ – обов'язковий для кожної юридичної особи сис-тематизований перелік назв справ, що формуються в її діловодстві, із за-значенням строків їхнього зберігання (ст. 1 Закону України «Про Національ-ний архівний фонд та архівні установи»).
Номенклатура справ забезпечує оперативний пошук, облік та зберігання документів, підготовку до їх архівного зберігання та подальшого використання на практиці.
Кожна ЦБС (або самостійна бібліотека) повинна мати індивідуальну но-менклатуру справ. Індивідуальна номенклатура справ відображає документи конкретної установи. Сформувати перелік документів ЦБС (самостійної бібліо-теки) допоможе розділ 7.6 Організація роботи відомчої бібліотеки, довідково-інформаційного фонду Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків збері-гання документів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 (далі – Перелік ) (див. додаток 1).
Номенклатура справ ЦБС (самостійної бібліотеки) має охоплювати всю до-кументацію – як внутрішню, так отримувану ззовні. Номенклатура не повинна мі-стити друкованих видань, довідників (у тому числі телефонних), брошур, інфор-маційних листів, реферативних журналів, експрес-інформації тощо. Першою, за-звичай, розміщується група справ, що включає документи вищих органів (укази, постанови, накази, доручення); далі – група організаційно-розпорядної докумен-тації самої ЦБС (самостійної бібліотеки) – Положення (Статут), штатний розпис, правила, інструкції, накази, рішення колегіальних органів, планово-звітна докуме-нтація; наприкінці – обліково-довідкові види документів (книги та журнали облі-ку, Щоденники роботи, каталоги, картотеки тощо).
Всередині кожної з цих груп документи розміщуються залежно від ступе-ня їх важливості та строків зберігання. Слід мати на увазі, що строки зберігання документів, визначені в Переліку, є мінімальними, і їх не можна скорочувати. Продовження строків зберігання документів допускається у випадках, якщо це спричинено специфічними особливостями роботи конкретної ЦБС (самостійної бібліотеки).
Робота зі складання номенклатури повинна бути завершена не пізніше гру-дня поточного року, щоб з 1 січня наступного року її можна було застосувати.
6 Примірний порядок обліку користувачів у публічній бібліотеці
Типи користувачів: абонент (бібліотеки) – фізична або юридична особа, зареєстрована як постійний користувач бібліотеки; користувач (інформації), споживач інформації – особа чи організація, яка отримує інформацію, що надає бібліотека, інформаційний орган, інформа-ційний центр чи будь-яка інформаційна система (п.4.1.7 ДСТУ 7448:2013, а та-кож ДСТУ ІЗО 5127); абоненти МБА – колективні чи індивідуальні, фізичні чи юридичні осо-би, зареєстровані в картотеці або база даних (БД) реєстрації МБА; абонент системи вибіркового розповсюдження інформації (ВРІ) – інди-відуальний (особа) або колективний (організація) абонент, зареєстрований у ка-ртотеці або БД реєстрації абонента системи ВРІ; відвідувач заходів – особа, присутня на заході і зареєстрована в докуме-нтації, затвердженій бібліотекою або органом НТІ.
Основою державної політики в галузі бібліотечної справи є реалізація прав громадян на бібліотечне обслуговування. Кожний громадянин України не-залежно від статі, віку, національності, освіти, соціального походження, полі-тичних та релігійних переконань, місця проживання, а також підприємства, установи, організації має право на бібліотечне обслуговування на території України, яке може бути у формі: абонемента (у тому числі міжбібліотечного), системи читальних залів, дистанційного обслуговування засобами телекомуні-кації, бібліотечних пунктів, пересувних бібліотек.
Підставою для обліку користувачів є їх звернення до бібліотеки для задо-волення своїх інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та ін-ших потреб.
Користувач бібліотеки – фізична або юридична особа, яка корис-тується послугами бібліотеки (читач, відвідувач заходів, абонент)
Таблиця 1
Запис користувачів до бібліотеки
№ з/п
Технологічний процес
Нормативно-правові акти (НПА) 1231
Запис користувачів і видача документів здій- снюється на основі Правил користування ЦБС (або самостійної бібліотеки), які мають враховувати статус, цільове призначення, склад користувачів, спеціалізацію бібліотеч-ного фонду та ін.
Якщо ЦБС або самостійна бібліотека є юри-дичними особами – Правила затверджує ди-ректор ЦБС (або самостійної бібліотеки).
Розробляються на основі Ти-пових правил користування бібліотеками в Україні (затв. наказом М-ва культури і мис-тецтв України від 05.05.99 № 275) 7123
Якщо статус юрособи відсутній – затверджує самостійний орган місцевого самоврядування (районна чи міська ради).
2 Для запису до бібліотеки громадяни пред'яв-ляють паспорт або документ, що його замі-нює, надають фотокартку (для бібліотеки, де видається читацький квиток), ознайомлюють-ся з правилами користування бібліотекою, пі-дписують зобов'язання їх виконувати й пода-ють відомості для заповнення реєстраційної картки або читацького формуляра. У разі змі-ни місця проживання, зазначеного у паспорті, користувач повинен негайно повідомити про це бібліотеку у місячний термін.
Діти й підлітки до 16 років записуються до бібліотеки на підставі документа, який пре-д'являють їхні батьки, установи або особи, під наглядом яких перебувають діти.
П. 3.1 Типових правил корис-тування бібліотеками в Украї-ні (затв. Наказом М-ва культу-ри і мистецтв України від 05.05.99 № 275)
3Правила користування бібліотекою (або витяг із Правил) мають розміщуватися на помітно-му місці для обов’язкового ознайомлення з ними всіх користувачів.
Крім цього, бажано мати розроблені роздат-кові інформаційні матеріали, які ознайомлять користувачів з їх правами, обов’язками, пере-ліком основних і додаткових послуг, режи-мом роботи бібліотеки (візитівки, пам’ятки тощо). Відповідна інформація розміщується біля кафедри видачі, на інформаційних стен-дах, на сайті (блозі) бібліотеки тощо.
Правила користування бібліо-текою
Захист персональних даних
З метою конкретизації права людини, гарантованого ст. 32 Конституції України, та визначення механізмів його реалізації 1 червня 2010 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України «Про захист персональних да-них», який набрав чинності з 1 січня 2011 року. Цей Закон регулює правові від-носини, пов’язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав та свобод людини й громадянина, зокрема, права на невтручання в особисте життя у зв’язку з обробкою персональних даних. Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійсню-ється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені для вне-сення до картотеки із застосуванням неавтоматизованих засобів.
Згідно з вищезазначеним Законом, обробка персональних даних – це будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних да-них, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, до повно-важень яких належить здійснення захисту персональних даних у базу персона-льних даних (БПД), затверджують власні нормативно-правові акти (НПА), що визначають порядок обробки та захисту персональних даних у підпорядкованих їм установах, підприємствах та організаціях із урахуванням специфіки їх діяль-ності та відповідно до законодавства України про захист персональних даних. Власні НПА органів державної влади та органів місцевого самоврядування вра-ховують положення Типового порядку обробки персональних даних, затвер-дженого Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини1.
Захист персональних даних передбачає заходи, спрямовані на запобігання їх випадковій втраті або знищенню, незаконній обробці, у тому числі незакон-ному знищенню чи доступу до персональних даних. Ці заходи (у тому числі ор-ганізаційні та технічні) відбуваються на всіх етапах обробки даних.
Фінансування робіт та заходів щодо забезпечення захисту персональних даних здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та місце-вих бюджетів, коштів суб’єктів відносин, пов’язаних із персональними даними.
Обробка персональних даних здійснюється їх володільцем лише за зго-дою суб’єкта персональних даних (користувача бібліотеки), за винятком тих випадків, коли така згода не вимагається Законом.
Приклад згоди на обробку персональних даних, який не є обов'язковим, а лише зразком, одним із можливих варіантів, наведено у роз'ясненнях Уповно-важеного Верховної Ради України з прав людини до Типового порядку обробки персональних даних (див. додаток 2).
Володілець/розпорядник веде облік працівників, які мають доступ до пер-сональних даних суб’єктів, визначає рівень доступу до них. Кожен із цих пра-цівників користується доступом лише до тих персональних даних (їх частини) суб’єктів, які необхідні йому у зв’язку з виконанням своїх професійних, служ-бових або трудових обов’язків.
Працівники та посадові особи, які мають доступ до цих даних, надають письмове зобов’язання про нерозголошення персональних даних, які їм було довірено або які стали їм відомі у зв’язку з виконанням професійних, службо-вих або трудових обов’язків. Відповідно, вносяться зміни до:
 Правил користування бібліотекою;
 Положень про відповідні структурні підрозділи бібліотеки (наприклад, відділ обслуговування, відділ МБА та ін.).
 посадових інструкцій працівників, відповідальних за обробку персона-льних даних та/або їх захист від незаконної обробки і незаконного доступу до них. Наприклад, вносяться відповідні зміни у розділ «Завдання і обов’язки»: «організовує виконання робіт щодо обліку персональних даних користувачів у базі персональних даних «Користувач» в частині функцій, покладених на від-діл обслуговування читачів»; «здійснює контроль за дотриманням працівниками відділу обслуговування користувачів законодавства України з питань персональних даних та встановленого в бібліотеці порядку обробки персона-льних даних» тощо).1 Наказ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 08.01.2014 № 1/02-14 / Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v1_02715-14/paran11#n11
Датою позбавлення права доступу бібліотечних працівників до персона-льних даних користувачів вважається дата звільнення працівника, дата пере-ведення на посаду, виконання обов’язків на якій не пов’язане з обробкою пер-сональних даних. У разі звільнення бібліотечного працівника, який мав доступ до персональних даних, або переведення його на іншу посаду, що не передба-чає роботу з персональними даними користувачів бібліотеки, вживаються за-ходи щодо унеможливлення доступу такої особи до персональних даних, а до-кументи та інші носії, що містять дані користувача, передаються іншому пра-цівнику.
Первинні статистичні дані
Статистична інформація – документована інформація, що дає кількісну ха-рактеристику масових явищ і процесів, які відбуваються в економічній, соціаль-ній, культурній та інших сферах життя суспільства (ст.1 Закону України «Про державну статистику»).
Під первинними статистичними даними розуміють абсолютні числові ве-личини, що відображають обсяг якого-небудь компонента діяльності бібліотеки або якого-небудь процесу. Первинні статистичні дані збирає і надає кожна пуб-лічна бібліотека.
Публічна бібліотека у межах саме обслуговування населення здійснює об-лік: а) користувачів; б) книговидачі; в) відвідувань; г) творчих заходів; д) нестаціонарної роботи; е) довідково-бібліографічної роботи.
Первинними обліковими документами для щоденного заповнення є:
• формуляр читача (електронний формуляр читача);
• реєстраційна картка користувача (одиниця Єдиної реєстраційної картоте-ки) або електронна БД користувачів бібліотеки;
• картотека реєстрації абонентів МБА (електронна база даних), призначена для обліку абонентів та аналізу відомостей про них;
• картотека реєстрації абонентів інформації (електронна база даних), приз-начена для обліку абонентів та аналізу відомостей про них;
• реєстраційна картка користувача (одиниця Єдиної реєстраційної картоте-ки);
• книжковий формуляр, призначений для обліку та контролю за документа-ми, виданими і поверненими користувачем (читачем, абонентом) та аналізу його використання;
• контрольний листок, призначений для обліку відвідувань користувача під-розділів бібліотеки, контролю за виданими та поверненими документами;
• разовий контрольний листок, призначений для обліку відвідувань разови-ми користувачами підрозділів бібліотеки;
• листок читацької вимоги, призначений для пошуку і видачі твору друку та іншого документа, обліку та аналізу запитів і відмов;
• журнал (зошит, лист) щоденної статистики, призначений для щоденного обліку показників кількості відвідувань, звернень та видачі документів користу-вачам за видами, галузями знань (за наявності);
• Паспорт заходу;
10
• Зошит (журнал, картотека або БД) обліку бібліографічних довідок і консу-льтацій;
• лічильники відвідувань веб-сайту бібліотеки.
Вторинні документи: Щоденник роботи бібліотеки; Форма звітності № 6-НК; Звіти про роботу бібліотеки за відповідний період.
Таблиця 2
Облік користувачів
№ з/п
Процес обліку
Документ первинного обліку
Нормативно-правовий акт (НПА)
12341.
Одиницею обліку читача – є читач.
Облік загальної кількості читачів проводиться за кількістю читачів, які обслуговуються всі-ма структурними підрозділами бібліотеки або органу НТІ й зареєстровані у єдиній реєстра-ційній картотеці або єдиній БД читачів.
П. 7.1.1. ГОСТ 7.20-2000
«Бібліотечна статистика»
1.1
Підставою для обліку користувачів є їх звер-нення до бібліотеки з метою отримання пос-луги.
На кожного користувача заповнюється фор-муляр. Формуляр – це основний обліковий документ користувача. Він фіксує:
 реєстраційний (порядковий) номер (який зберігається за користувачем до кінця року);
 визначені бібліотекою персональні дані користувача;
 дати відвідування і видачі документів (у т. ч. продовження терміну користування по телефону);
 відмітки бібліотекаря про уподобання корис-тувача, відповідні дії щодо ліквідації заборго-ваності (див. додаток 3).
Особистий підпис користувача на формулярі підтверджує, що він ознайомлений із Прави- лами користування бібліотекою зобов’язуєть- ся їх виконувати.
Формуляр читача
Правила корис-тування ЦБС (бібліотекою)
1.2
Користувач має надати Згоду на обробку пер-сональних даних.
Попередження заборгованості серед користу-вачів передбачає розстановку формулярів за терміном повернення документів, а в межах терміну – за реєстраційними номерами чита-цьких формулярів.
Згода на об-робку персо-нальних даних
Ст. 11 п.1 За-кону України «Про захист персональних даних»
11134
Формуляри користувачів, які повернули ви-дання, але не взяли нові, розставляються окремо за алфавітом прізвищ або номерами формулярів.
Під час повернення видання бібліотекар у присутності користувача має викреслити його підпис у читацькому формулярі та поставити свій власний підпис, засвідчуючи факт повер-нення видання.
1.3
Строки зберігання формулярів – доки не ми-не потреба.
Термін «Доки не мине потреба» означає, що документи мають лише тривале практичне значення. Строк їх зберігання визначається самими організаціями, але не може бути меншим за один рік.
Номенклату-ра справ біб-ліотеки
п. 1.3 «Переліку типових доку-ментів, що ство-рюються під час діяльності орга-нів державної влади та місце-вого самовряду-вання, інших ус-танов, підпри-ємств та органі-зацій із зазна-ченням строків зберігання доку-ментів» (затвер-джено Наказом Міністерства юстиції України 12.04.2012 № 578/5)
1.4
Кожний користувач бібліотеки окрім формуляра заповнює реєстраційну картку користувача (для ЄРК). Картка для Єдиної реєстраційної кар-тотеки (ЄРК) містить відомості про користувача, його підпис і є обліковим документом.
Примітка: при переході на автоматизований облік користувачів в електронну базу даних вносяться відомості про користувачів із запов-ненням відповідних полів програмного забез-печення.
Реєстраційна картка кори-стувача
п. 5.2 Інструк-ції щодо запов-нення форми звіту № 6-НК «Звіт про діяльність державних, пу-блічних бібліо-тек…»
1.5
Єдина реєстраційна картотека ведеться пере-важно на абонементі і служить для визначен-ня єдиного числа користувачів бібліотеки.
У бібліотеках, що мають абонемент, читаль-ний зал та інші підрозділи, на користувача за-повнюється тільки одна реєстраційна картка, незалежно від того, послугами скількох під-розділів він користується.
ЄРК
121234
1.6
Якщо читач користується послугами декіль-кох структурних підрозділів бібліотеки, на реєстраційній картці проставляються умовні позначення цих підрозділів.
Розстановка карток у ЄРК може здійснюватися за алфавітом прізвищ користувачів або за ал-фавітно-віковою ознакою (п’ять блоків: до 7 років; від 8 до 14 років; від 15 до 17 років; від 18 до 21 року; від 22 років. Всередині вікових блоків – за алфавітом прізвищ користувачів).
1.7
Загальна кількість карток ЄРК (за поточний рік) і загальний (річний) цифровий показник зі «Щоденників роботи» всіх структурних під- розділів мають збігатися.
І частина Щоденника роботи біблі-отеки (струк-турного під-розділу)
1.8
Термін збереження карток ЄРК – 3 роки піс- ля перереєстрації читачів і повернення книг.
У бібліотеках, які не мають структурних під-розділів, ЄРК не ведеться. Кількість користу-вачів визначається за кількістю формулярів.
Формуляр читача
Розділ 7.6. «Пе-реліку типових документів, що створюються під час діяльно-сті…»
1.9
Перереєстрація користувачів відбувається що-
річно з першого робочого дня поточного року.
Уточнюються персональні дані. На формуля-рах і реєстраційних картках перереєстрованих користувачів проставляються: новий номер, дата перереєстрації, підпис користувача.
Формуляр читача,
реєстраційна картка кори-стувача
2
Одиницею обліку відвідувань є одне відвіду-вання, зареєстроване в документації або БД, затверджених бібліотекою або органом НТІ.
Облік кількості відвідувань проводиться що-денно усіма структурними підрозділи бібліо-теки, що займаються обслуговуванням корис-тувачів.
Формуляр читача (або контрольний листок для обліку відві-дувань, разо-вий контро-льний листок, БД), зошит (журнал, лист) щоден-ної статисти-ки (надається перелік фор-мулярів),
І ч. Щоден-ника роботи бібліотеки (структурно-го підрозділу)
п.8.1. ГОСТ 7.20-2000
«Бібліотечна статистика»
13134
2.1
При обслуговуванні користувача за сімейним формуляром кількість відвідувань врахову-ється за фактом приходу членів родини, заре-єстрованих у сімейному формулярі.
Сімейний формуляр, Зошит що-денної ста-тистики,
І ч. Щоден-ника роботи бібліотеки
Положення про сімейний фор-муляр
2.2
Одиницею обліку звернень до електрон- ної бібліотечно-інформаційної мережі є одне звернення на сервер бібліотеки.
Статистика звернень до сайтів публічних біб-ліотек ведеться за допомогою спеціаль- них сервісів (лічильників), призначених для зовнішнього незалежного вимірювання відві-дуваності сайтів.
лічильник сайту
п.8.2.ГОСТ 7.20-2000
«Бібліотечна статистика»
3
Одиницею обліку видачі документів та їх ко-пій є примірник, отриманий користувачем на його запит.
Одиницею обліку видачі періодичних видань є примірник або підшивка, отримана кори- стувачем на його запит.
Розділ 10. ГОСТ 7.20-2000
«Бібліотечна статистика»
3.1
Усі видання, які надаються користувачу, за-писуються у формуляр; при цьому зазнача-ються: дата видачі, інвентарний номер, класи-фікаційний індекс, автор і заголовок видання.
Під час видачі періодичних видань зазнача-ється: вид періодики – газ., журн. (у разі від-сутності інв. номера), відділ, найменування, рік і номер видання.
Формуляр читача (або книжковий формуляр, листок чита-цької вимоги)
3.2
Облік видачі книг, журналів, газет, аудіовізу-альних документів та електронних видань здійснюється щоденно у процесі видачі або наприкінці дня шляхом аналізу формулярів, листків читацьких вимог, бланків-замовлень за МБА, книжкових формулярів або іншої до-кументації, прийнятої в бібліотеці.
Формуляр читача (або листки чита-цьких вимог, бланки-замов лень за МБА, книжкові формуляри),
зошит (жур-нал, лист) щоденної статистики
141234
3.3
Щоденно здійснюється облік видачі документів за: видами (книг і брошур разом; газет і журна-лів разом; аудіовізуальних документів, елект-ронних видань); змістом (облік за змістом здійснюється за рішенням бібліотеки); мова-ми (українською, російською, мовами інших нацменшин, іноземними).
Облік видачі копій та документів з виставки входить у загальну кількість виданих докумен-тів.
Формуляр читача, або листки чита-цьких вимог, бланки-замовлень за МБА, книж-кові форму-ляри.
Зошит (жур-нал, лист) щоденної статистики
ІІ ч. Щоден-ника роботи бібліотеки (структур-ного підроз-
ділу)
Примітки до Додатків 1, 2, 3 Інструкції з об-ліку докумен-тів, що знаходяться в бібліотечних фондах (затв. Наказом МКТ України 03.04.2007 № 22)
3.4
Термін користування документами на про-хання користувача може бути продовжений, якщо на них відсутній попит інших користу-вачів. Продовження терміну користування документами розглядається як нова видача.
Правила корис-тування бібліо-текою
4
Облік творчих заходів
Одиницею обліку заходів є один захід – вистав-ка, усний огляд, день інформації, екскурсія то-що, зареєстрований у документації (або БД), за-твердженій у бібліотеці або органі НТІ.
Захід, що передбачає одночасне застосування різних форм (наприклад, виставка й усний біб-ліографічний огляд), обліковується як один за-хід, але складові цього заходу перелічують у за-твердженій бібліотекою документації (або БД).
Захід, в організації та проведенні якого брало участь кілька структурних підрозділів, облі-ковується один раз.
Додатково у затвердженій документації (або БД) ведеться облік експонованих і виданих документів, а також учасників заходів.
Паспорт за-ходу, ІІІ ч. Щоденників роботи біб-ліотеки
Зошит (жур-нал, картоте-ка) обліку виставкової діяльності»
Розділ 13. ГОСТ 7.20-2000
«Бібліотечна статистика»
4.1
Одиницею обліку відвідувачів заходу є особа, присутня на заході і зареєстрована в докумен-тах, затверджених бібліотекою.
Облік загального числа відвідувачів заходів здійснюється підсумовуванням кількості при-сутніх на заходах осіб, зареєстрованих у при-йнятих документах кожним структурним під-розділом бібліотеки, що проводить захід.
Формуляр читача, або/чи Лис-ток реєстра-ції, контро-льний талон
П.7.5. ГОСТ 7.20-2000
«Бібліотечна статистика»
Методичне рі-шення щодо обліку присут-ніх на заходах
151234
4.2
Паспорт заходу розробляється ЦБС (самос-тійною бібліотекою) самостійно.
Паспорт має передбачати:
дату і місце проведення; форму проведення; назву заходу; кількість присутніх; кількість виданих документів; складові частини заходу; структурні підрозділи, які беруть участь у пі-дготовці і проведенні заходу та ПІБ, посада(и) працівника(ів); ПІБ та посаду працівника, який заповнював Паспорт.
Факультативними пунктами в Паспорті мо-жуть бути: перелік використаних технічних засобів; відгуки, зауваження, пропозиції біб-ліотекаря, відповідального за захід (з метою врахування позитивних моментів або прора-хунків під час проведення заходу); світлини заходу (як додаток до Паспорта) (див. дода- ток 4).
Паспорт заходу
Наказ керів- ника
Чимало бібліотекарів звертають увагу на те, що показник обліку відвіду-вачів масових заходів дублює показник обліку відвідувачів бібліотеки. Вони вважають, що відвідувачі заходу, як правило, вже є користувачами бібліотеки, тому окремо їх облік вести не потрібно. Ця думка помилкова, адже обслугову-вання користувачів і проведення заходів – послуги різні, вони по-різному і різ-ними підрозділами готуються, витрати на них, як часові, так і інтелектуальні, також відрізняються.
Окреме питання – облік разових користувачів, а саме тих, хто не захо-тів записуватися, але користувався окремими бібліотечними послугами (на-приклад, завітав на творчий захід). Бібліотекам потрібно самостійно прийн-яти методичне рішення щодо здійснення цього обліку: за разовими контро-льними талонами (листками), у листках щоденної статистики, загальному листі реєстрації тощо.
Одним із можливих варіантів обліку присутніх на бібліотечних захо-дах поза межами стаціонарної бібліотеки (наприклад, у літніх шкільних та-борах, дитсадках, парках та ін.) є використання групового формуляра. Ве-дення групового формуляра як форми первинної облікової документації має відповідати рішенню, прийнятому в ЦБС (самостійній бібліотеці) (див. до-даток 5).
16
Продовження табл. 2
12345
Облік ефективності виставкової діяльності
Одиницею обліку видачі для всіх видів ви-дань та їх копій є примірник документа.
Одиницею обліку видачі експонованих ви-дань та їх копій (книг, брошур; журнальних та газетних видань; аркушевих видань, буклетів, плакатів (у т. ч. бібліографічна продукція, не-опубліковані матеріали (конвалюти, дайджес-ти тощо), що містяться в окремій теці); аудіо-візуальних документів, електронних видань та ін.) є примірник документа.
Облік видачі копій та документів з виставки входить (включено до обліку) у загальну кі-лькість виданих документів.
Зошит (жур-нал, картоте-ка) обліку виставкової діяльності
Розділ 10 ГОСТ 7.20-2000
«Бібліотечна статистика»,
п.5.5 Інструкції з обліку доку-ментів, що зна-ходяться в біб-ліотечних фон-дах
5.1
Облік видачі документів із виставки може здійснюватися шляхом фіксації у Зошиті (жу-рналі, картотеці) обліку виставкової діяльнос-ті (див. додаток 6).
Якщо виставка є складовою творчого заходу, відомості про неї заносять до паспорту відпо-відного заходу.
ІІІ ч. Що-денника ро-боти бібліо-теки (струк-турного під-розділу):
дата (період) експонування виставки;
назва виставки, форма експону-вання;
к-сть обслу-жених,
к-сть виданих документів;
ПІБ працівника (ів), які готува-ли виставку.
Паспорт за-ходу
6
Довідково-бібліографічне обслуговування
Облік бібліографічних запитів має сприяти ефективному довідково-бібліографічному об-слуговуванню (ДБО) користувачів.
Одиницею обліку разових запитів на довідко-во-інформаційне обслуговування (далі – ДІО) є запит.
За способом виконання бібліографічні довідки поділяють на два види:
● усна бібліографічна довідка – бібліогра-фічна довідка, видана в усній формі;
Зошит
(журнал, картотека або БД) обліку бібліографіч-них довідок і консультацій (див. дода-ток 7) Що-денник робо-ти бібліотеки
Розділ11 ГОСТ 7.20-2000
«Бібліотечна статистика»
17123
4
● письмова – видана у письмовій формі.
За змістом бібліографічні довідки поділяють на адресні, тематичні, уточнювальні та факто-графічні.
Облік загальної кількості виконаних запитів на ДІО проводять, підсумовуючи довідки, консультації, зареєстровані у документації (чи БД), затвердженій бібліотекою.
Облік довідки (або консультації), у виконанні якої брало участь кілька підрозділів бібліоте-ки, здійснюється підрозділом, що надав від-повідь безпосередньо користувачеві.
Тип виконаної довідки може не відпові- дати типу запиту у разі, якщо у відповідь на запит фактографічного характеру рекоменду-ється література за темою. У цьому випадку запит враховується як тематичний.
Облік переадресованих запитів прово- дять за числом повідомлень про пере- адресування запитів у інші бібліотеки або ор-гани НТІ. Примітка. Переадресовані запити не врахо-вують як виконані. Варто передбачити підрахунок довідок, вида-них: • користувачам під час їх безпосеред- нього відвідування бібліотеки;
• віддаленим користувачам (врахувати ви-користання каналів комунікації: телефон, по-шта, система віртуального довідково-бібліографічного обслуговування, електронна пошта, акаунт користувачів у соціальних ме-режах тощо).
Окрема графа в Зошиті
(журналі, ка-ртотеці, БД) обліку бібліо-графічних довідок і кон-сультацій
6.1
Обліку підлягають також методичні консультації щодо роз'яснення правил корис-тування бібліотекою, використання інформа-ційних видань і елементів довідково-бібліографічного апарату (далі – ДБА): ката-логів, покажчиків тощо (для запитів орієнта-ційного характеру).
Облік загальної кількості відмов проводиться підсумовуванням невиконаних запитів корис-тувачів, зареєстрованих у кожному структур-ному підрозділі бібліотеки або органі НТІ.
П.12.1.1 ГОСТ 7.20-2000
«Бібліотечна статистика»
18
Бібліотечна статистика і звіт № 6-НК
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну статистику» (від 17.09.92 № 2614-XII), респонденти зобов'язані безкоштовно подавати до органів державної статистики достовірну інформацію у повному обсязі за формою, перед-баченою звітно-статистичною документацією, та у визначені терміни. Водночас, згідно зі ст. 13 цього ж Закону, органи державної статистики мають право переві-ряти достовірність первинних статистичних даних, поданих респондентами.
Для всіх державних публічних бібліотек, ЦБС головним річним звітом за-лишається форма № 6-НК, затверджена наказом Міністерства культури і туриз-му України від 05.12.2007 № 75 за погодженням з Держкомстатом України.
Джерелом значної кількості звітно-статистичної інформації для звіту № 6-НК є: формуляри читачів, ЄРК, Щоденники роботи бібліотеки, Книга су-марного обліку бібліотечного фонду бібліотеки, Паспорт заходу тощо.
Таблиця 3
Показники
Первинні документи
отримання показників
Форма звіту
№ 6-НК
12
3Загальна площа приміщень бібліотеки (основних, слу-жбових та допоміжних приміщень незалежно від того, розміщуються вони за однією адресою чи в різних приміщеннях)
Технічний паспорт приміщення (або його копія, або копія повер-хових планів, завірена власни-ком або балансоутримувачем будівлі)
Розділ І,
графи 1, 2, 3
Кількість пунктів нестаці-онарного обслуговування
На підставі локальних докумен- тів, прийнятих в бібліотеці (на-приклад, Положення про бібліоте-чний пункт, Положення про ВЧЗ, Угода про співробітництво тощо)
Розділ І,
графа 4
Технічна характеристика приміщень, що потребу- ють капітального ремонту або перебувають в аварій-
ному стані
Акт обстеження технічного ста-ну бібліотеки Дефектний акт
Розділ І,
графи 8, 9
Кількість технічних засобів
Інвентаризаційні описи, звіряль-ні відомості
Розділ І, графи
г 10 – 14, 17
Кількість користувачів протягом року (усього)
Ч. І Щоденника (ів) роботи біб-ліотеки
Розділ ІІ,
графа 1
Кількість зареєстрованих користувачів згідно з єди-ною реєстраційною карт-кою (протягом року)
Єдина реєстраційна картотека (ЄРК) або загальна кількість фо-рмулярів (стосується бібліотек,
які не мають структурних підрозді-лів і ЄРК не ведеться).
Розділ ІІ,
графа 2
19
1
2
3
Кількість зареєстрованих користувачів за віком
Єдина реєстраційна картотека (ЄРК)
Розділ ІІ,
графи 3 – 7
Кількість відвідувань біб-ліотеки протягом року
Ч. І Щоденника (ів) роботи біб-ліотеки
Розділ ІІ,
графа 8
Кількість звернень на
веб-сайт бібліотеки
Показники лічильника на веб-сайті бібліотеки
Розділ ІІ,
графа 9
Кількість відвідувань ма-сових заходів, організова-них бібліотекою
Ч. ІІІ Щоденника(ів) роботи біб-ліотеки або показники з пас- портів творчих заходів
Розділ ІІ,
графа 10
Формування і викорис-тання бібліотечних фондів
Книга сумарного обліку бібліо- течного фонду бібліотеки
Розділ ІІІ,
код рядків 01, 02, 03
Видано примірників (усього)
Ч. ІІ Щоденника(ів) роботи біблі-отеки (у т. ч. облік видачі струк-турним підрозділом, який безпо-середньо видає документи за ВСО (внутрішньосистемний об-мін), МБА
Розділ ІІІ,
код рядка 04
Загальна кількість звер- нень
Щоденник роботи бібліотеки (у т.ч. бібліотечних пунктів), Зошит (журнал) обліку довідково- інформаційного обслуговування (або ведення окремих файлів у системі автоматизованого обліку з роздрукуванням)
Розділ IV,
графа 5
Загальна кількість праців-ників (осіб)
Форма № 1-ПВ (місячна)
Розділ V,
графа 1
Кількість бібліотечних працівників
Штатний розпис, або Тарифіка-ційний список
Розділ V,
графа 2
Освіта бібліотечних праців-ників
Форма первинного обліку N П-2 «Особова картка працівника», або Тарифікаційний список
Розділ V,
графи 3 – 6
Стаж бібліотечної роботи
Тарифікаційний список, або «Особова картка працівника», або трудова книжка
Розділ V,
графи 7 – 10
Рекомендації щодо заповнення Щоденника роботи бібліотеки
1. Щоденник є основним обліковим документом, у якому фіксується вся робота бібліотеки.
2. Облік роботи в Щоденнику здійснюється щодня.
3. Строки зберігання Щоденника – 3 роки.
20
4. При заповненні Щоденника бібліотекарю необхідно враховувати вимоги щодо:
• використання ручки з пастою синього або чорного кольорів;
• позначок: Санітарний день, Святковий день, Інвентаризація БФ;
• заповнення загальної кількості робочих днів за місяць (у ч. 1 Що- денника);
• недопущення виправлень, підкреслень, неохайності у заповненні.
Щоденник роботи бібліотеки складається з 5-ти частин.
Частина 1. Облік складу користувачів і відвідуваності
І частина Щоденника містить дані щодо характеристики читачів і відвіду-вання.
Під час заповнення Щоденника у графі «Всього» обліковуються користу-вачі, які записались (або перереєструвались) за робочий день. Загальна кіль-кість обслужених за робочий день визначається за кількістю формулярів (або в іншій документації, затвердженій бібліотекою; у БД).
Кількість читачів, зареєстрованих у ЄРК, визначається за кількістю реєстраційних карток.
Відповідно до формулярів, облік користувачів здійснюється щоденно за:
• соціально-віковою градацією;
• диференціацією окремих груп, обраних бібліотекою.
Соціальні групи користувачів ЦБС (або самостійної бібліотеки) визнача-ють в індивідуальному порядку за самостійно відібраними критеріями (напри-клад, за гендерною ознакою, видами економічної діяльності, прибутку, рівнем освіти користувачів тощо).
У Щоденнику роботи бажано залишити графу «Учні», яка забезпечить облік користувачів, основним заняттям яких є навчання (учні ЗОШ, ПТУ, сту-денти ВНЗ та ін.).
Розподіл за віком здійснюється відповідно до вікового складу, визначено-го у формі звіту № 6-НК: до 7 років включно, від 8 до14 років, від 15 до 17 ро-ків, від 18 до 21 року, понад 22 роки. У разі потреби бібліотека має право роз-ширити вікову градацію користувачів.
У ч. 1 Щоденника передбачено облік окремих груп користувачів. Дифе-ренціація потребує виділення окремих груп читачів, об'єднаних за будь-якими ознаками: віком, соціальним станом, інтересами (хобі), рівнем підготовки до читання тощо. Ось чому в графах «Окремі групи читачів» бібліотека враховує саме ті групи, які вона диференційовано обслуговує. Наприклад, це: діти до 3-х років; діти з неповних родин, багатодітні родини; незахищені верстви населен-ня; вимушені переселенці1 учасники АТО тощо. Також бібліотека веде окремий
1 Відповідно до Наказу Міністерства культури України «Про реалізацію проекту «Бібліотеки як центри підтримки громади в умовах воєнної загрози: робота з внутрішньо переміщеними особами» від 18.09.2014 р. № 773
21
облік груп користувачів, визначених проектно-програмною діяльністю, про що звітує перед грантодавцями
Співпраця з окремими групами користувачів передбачає планування від-повідних заходів, що має бути відображено у річному плані роботи бібліотеки.
Щоденно здійснюється облік відвідувань користувачів. Загальний підсу-мок відвідувань за день переноситься з журналу (зошиту, листків) обліку стати-стики в Щоденник роботи кожного структурного підрозділу бібліотеки (напри-клад, аб., ч/з, залу періодики, п/в, ВЧЗ та ін.).
За бажанням у ч. 1 Щоденника роботи бібліотека може передбачити вве-дення таких граф:
 облік кількості звернень на сайт бібліотеки;
 загальна кількість відвідувачів творчих заходів.
Ці відомості містяться у Паспортах творчих заходів.
У кінці місяця підбивають підсумки записів за місяць, а також підрахо-вують показники з початку року. Останній підсумок переноситься на перший рядок «Є на початок наст. місяця» наступної сторінки.
Частина 2. Облік видачі документів
У цій частині Щоденника дається кількісна характеристика книговидачі. Щоденний запис фіксує:
 загальну кількість виданих документів;
 розподіл документів за видами та мовами.
Об'єктами обліку книговидачі за видами видань є:
 книги разом із брошурами;
 періодичні (газети і журнали);
 аркушеві видання, буклети, карткові видання, плакати, поштові кар-тки;
 аудіовізуальні;
 електронні1
Розподіл документів за мовами передбачає облік видачі українською, ро-сійською мовою, мовами нацменшин та іноземними.
Облік видачі літератури за змістом (галузями знань) здійснюється за рі-шенням бібліотеки.
У ч. 2 Щоденника бібліотека може передбачити і графи, де здійснюється облік:
 видачі документів за ВСО і МБА (видача документів за ВСО з одні-єї бібліотеки-філії ЦБС в іншу записується тим структурним підрозділом, який безпосередньо здійснює видачу);
 ефективності використання певного розділу бібліотечного фонду;
 бібліографічних довідок (дані вносять на підставі «Журналу (зоши-ту, картотеки) обліку бібліографічних довідок і консультацій»).
1 Відповідно до п.3.1. Інструкції з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах (затв. Наказом М-ва культури і туризму України від 03.04.2007 № 22 )
22
Результати роботи за місяць підсумовуються і фіксуються у графі «Всьо-го за місяць». Підраховуються показники і з початку року. Останній підсумок переноситься на перший рядок «Є на початок наст. місяця» наступної сторінки.
Частина 3. Облік масової роботи
У цій частині Щоденника передбачено облік виставкової роботи, творчих заходів.
Кожен розділ заповнюється у хронологічному порядку. Комплексний за-хід (включає одночасно різні форми, наприклад: виставки, огляди, електронні презентації тощо), враховується як один захід.
Крім назви, теми і форми заходу, необхідно зазначити його ефективність (кількість обслужених користувачів, кількість виданих документів).
Частина 4. Облік інформаційної та довідково-бібліографічної роботи
У цій частині Щоденника зазвичай ведеться кількісний облік виконаних бібліографічних довідок. Облік складних бібліографічних довідок та роботи з інформування абонентів ведеться у відповідних облікових документах бібліотеки.
Водночас, бібліотеці варто розглянути можливість здійснення обліку біблі-отечних уроків, Дня інформації, Декад (тижня) нової книги, Дня спеціаліста, Дня бібліографії, видань Інфотеки (тематичних тек, дайджестів, інформ-досьє), виділивши окремі сторінки саме в 4-й частині Щоденника.
За наявності посади бібліографа в бібліотеці окрему сторінку можна виді-лити для бібліографічних видань, де в хронологічному порядку буде наведено перелік рекомендаційних списків, покажчиків, пам’яток, шорт-листків (корот-кий список), прес-кліпінгів та ін., створених у поточному році. Крім форми і назви видання, необхідно визначити відповідальних за їх підготовку.
Частина 5. Облік нестаціонарного обслуговування
Ця частина Щоденника не заповнюється, якщо робота з нестаціонарного обслуговування не проводиться. За наявності бібліотечних пунктів, колектив-них абонементів облік здійснюється в окремих документах (наприклад, «Що-денник роботи БП бібліотеки…», «формуляр колективного абонемента» тощо). Тому в цьому розділі Щоденника, можливо, буде доцільним занесення загаль-них даних про існуючі форми нестаціонарного обслуговування, що забезпечить проведення аналізу затребуваності, ефективності роботи окремих нестаціонар-них форм обслуговування населення. Наприклад, якщо бібліотека має виїзний читальний зал (ВЧЗ) не буде зайвим зазначити дату його виїзду, кількість при-сутніх, кількість виданих документів, відповідальних за організацію ВЧЗ.
23
Аналіз відповідності форм первинного обліку формам статистичної звітності
Завдання та обов’язки керівного складу ЦБС (самостійної бібліотеки) пе-редбачають здійснення контролю виконання встановлених правил роботи з пер-винними документами обліку в бібліотеці.
Керівний склад бібліотеки має право: вивчати стан первинного обліку і статистичної звітності; перевіряти достовірність первинних та статистичних даних, поданих професіоналами; вимагати від підлеглих внесення виправлень у разі виявлення припи-сок та інших перекручень первинних та статистичних даних.
Пропозиції щодо аналізу якості статистичної інформації в облікових документах:
1. Щоденник роботи бібліотеки:
• відповідність формі звіту № 6-НК граф Щоденника(ів) роботи бібліо-теки; • наявність додаткових граф обліку, їх необхідність; • облік масових заходів; • облік відвідувань масових заходів.
2. Відповідність первинного обліку ГОСТу 7.20-2000 «Бібліотечна статисти-ка»: • облік читачів (наявність окремого формуляра, доручень, картки ЄРК); • облік книговидачі (особливо в сімейних формулярах); • облік видачі періодики (підшивки і окремих примірників); • облік відвідувань (облік разових відвідувань незареєстрованих корис-тувачів); • облік довідок за видами.
3. Вибіркова перевірка відповідності первинним обліковим документам.
Вибирається один день із Щоденника роботи (як правило, з великою кіль-кістю нових читачів або відвідувань).
Серед формулярів вибираються ті, в яких є відмітка про відвідування або продовження терміну користування по телефону саме в цей день.
Переглядають всі формуляри, у т. ч. «пусті» . Порівнюють кількість фор-мулярів з кількістю відвідувань (додати кількість разових відвідувань, якщо во-на зафіксована у формах первинної статистики, кількість відвідувань творчих заходів). Відбирають формуляри користувачів, які вперше записалися до біблі-отеки, та перереєстрованих користувачів. Порівнюють їх кількість із даними Щоденника та ЄРК. Підраховують кількість виданих документів (книг, періо-дики, аудіовізуальних документів тощо) і порівнюють із даними Щоденника роботи.
24
ГЛОСАРІЙ
Абонент (бібліотеки) – фізична або юридична особа, зареєстрована як по-стійний користувач бібліотеки (ДСТУ 7448:2013).
База персональних даних – іменована сукупність упорядкованих персона-льних даних в електронній формі та/або у формі картотек персональних даних (Закон України «Про захист персональних даних» № 2297-VI від 01.06.2010).
Бібліографічна довідка – відповідь на разовий інформаційний чи бібліо-графічний запит споживача інформації, яка містить бібліографічну інформацію. За способом виконання бібліографічні довідки поділяють на два види:
 усна бібліографічна довідка – бібліографічна довідка, видана в ус-ній формі;
 письмова – видана у письмовій формі.
За змістом бібліографічні довідки поділяють на адресні, тематичні, уточнюва-льні та фактографічні («Українська бібліотечна енциклопедія»)/Режим досту-пу: http://ube.nplu.org/article/ ).
Бібліографічна довідка – довідка, яка вміщує добірку (список) бібліог-рафічних описів відповідно до зробленого запиту (Інструкція про порядок ви-користання і застосування типових форм первинного обліку науково-інформаційної діяльності, затв. Наказом Держкомстатистики України та Мі-ністерства України у справах науки і технологій 07.08.98 № 272/219).
Бібліографічна консультація – відповідь на разовий інформаційний за-пит, яка містить поради щодо самостійного здійснення бібліографічного пошу-ку споживачем інформації.
Бібліотечна послуга – результат діяльності бібліотеки із задоволення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб кори-стувачів бібліотеки (Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» № 32/95-ВР від 27.01.95).
Бібліотечний абонемент; абонемент (Нд) – форма бібліотечного обслуго-вування, що передбачає видачу на певних умовах документів абонентам для кори-стування поза межами бібліотеки (ДСТУ 7448:2013).
Бібліотечний читальний зал – спеціально обладнане приміщення в бібліо-теці, призначене для бібліотечного обслуговування, зокрема, для надання докуме-нтів у межах бібліотеки (ДСТУ 7448:2013, див. також ДСТУ ІЗО 5127).
Бібліотечні ресурси – упорядковані бібліотечні фонди документів на різ-них носіях інформації, бази даних, мережеві інформаційні ресурси, довідково-пошуковий апарат, матеріально-технічні засоби опрацювання, зберігання та пе-редавання інформації (ДСТУ 7448:2013, див. також Закон України «Про біблі-отеки і бібліотечну справу»).
Бібліотечна технологія – сукупність процесів і операцій, а також різно-манітних прийомів, методів і засобів їх здійснення, які забезпечують ефективне функціонування бібліотеки, створення, збереження та використання бібліотеч-но-бібліографічної продукції і виконання бібліотечних послуг у традицій- ному та електронному режимах («Українська бібліотечна енциклопедія») /Режим доступу: http://ube.nplu.org/article/ ). Видача документа – надання документа за запитом користувача бібліо-теки на абонементі, в читальному залі, через нестаціонарні форми обслугову-вання або інформаційно-телекомунікаційні мережі (ГОСТ 7.20-2000 Бібліотеч-на статистика).
25
Відвідування – прихід користувача до бібліотеки або органу НТІ, зареєс-трованого в контрольному листку або формулярі читача, іншій документації, прийнятій у бібліотеці або органом НТІ, або в електронній базі даних (ГОСТ 7.20-2000 Бібліотечна статистика).
Віддалений користувач – фізична або юридична особа, що користується послугами бібліотеки поза її стінами, в тому числі за допомогою інформаційно-телекомунікаційних мереж.
Відкритий доступ – доступ до електронних ресурсів та інформаційних послуг он-лайн, який надається користувачеві без вимог щодо ідентифікації та обмежень («Українська бібліотечна енциклопедія»)/Режим доступу: http:// ube.nplu.org/article/ ).
Відкритий доступ до фонду – бібліотечне обслуговування, яке дає змогу користувачам бібліотеки самостійно шукати та вибирати документи у бібліоте-чних фондах (ДСТУ 7448:2013, див. також ДСТУ ІЗО 5127).
Відокремлений структурний підрозділ бібліотеки – підрозділ бібліоте-ки (ЦБС), що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює частину її функцій. На практиці функціонують відокремлені структурні підрозділи бібліо-тек – філії.
Відокремлений структурний підрозділ бібліотеки не має статусу юридич-ної особи, наділяється майном бібліотеки, що його створила, і діє на підставі затвердженого її керівником (іншою уповноваженою на те особою) положення.
Відомості про відокремлені структурні підрозділи повинні міститися в установчих документах бібліотеки («Українська бібліотечна енциклопе-дія»)/Режим доступу: http://ube.nplu.org/article/).
Володілець персональних даних – фізична або юридична особа, яка ви-значає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та про-цедуру їх обробки, якщо інше не визначено законом (Закон України «Про за-хист персональних даних» № 2297-VI від 01.06.2010).
Документ – матеріальний носій, що містить інформацію, основними фу-нкціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі (Закон України «Про інформацію» № 2657-XII від 02.10.92).
Документ – матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації, зафіксованої на папері, магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві (Закон України «Про бібліотеки і бібліо-течну справу» № 32/95-ВР від 27.01.95).
Захід – сукупність дій, організаційних форм, орієнтованих на контактні групи користувачів з метою задоволення їхніх потреб у знаннях, інформації, спілкуванні, рекреації (ГОСТ 7.20-2000 Бібліотечна статистика).
Згода суб’єкта персональних даних – добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персо-нальних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у пи-сьмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди (Закон України «Про захист персональних даних» № 2297-VI від 01.06.2010).
Знеособлення персональних даних – вилучення відомостей, які дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати особу (Закон України «Про за-хист персональних даних» № 2297-VI від 01.06.2010).
Індивідуальний користувач – особа, яка отримує послуги бібліотеки.
26
Інформаційна послуга – дії суб'єктів щодо забезпечення споживачів інформаційними продуктами (Закон України «Про Національну програму інфор-матизації» № 74/98-ВР, редакція від 02.12.2012).
Картотека – будь-які структуровані персональні дані, доступні за визна-ченими критеріями незалежно від того, чи такі дані централізовані, децентралі-зовані або розділені за функціональними чи географічними принципами (Закон України «Про захист персональних даних» № 2297-VI від 01.06.2010).
Колективний користувач – організація, яка отримує бібліотечні послуги на основі колективного запиту.
Коло користувачів – категорія користувачів, які мають ті самі або поді-бні характеристики та потреби (наприклад, щодо використання документації, завдань, рівня освіти, здібностей, навичок, досвіду), що визначають зміст, струк-туру та застосування призначеної для них документації.
Користувач бібліотеки – фізична чи юридична особа, яка звернулася до послуг бібліотеки (Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» № 32/95-ВР від 27.01.95.).
Користувач бібліотеки – фізична або юридична особа, яка користується послугами бібліотеки (читач, відвідувач заходів, абонент) (ГОСТ 7.20-2000 Бі-бліотечна статистика).
Користувач інформації – особа чи організація, що отримує інформацію, яку надає бібліотека, інформаційний орган, інформаційний центр чи будь-яка інформаційна система (ДСТУ 7448:2013).
Критерій видачі – сукупність правил, за якими у процесі інформаційного пошуку приймають рішення про видачу або невидачу документів фактографіч-ної чи бібліографічної інформації у відповідь на інформаційний запит (ДСТУ 7448:2013, див. також ДСТУ 5034).
Міжбібліотечний абонемент – форма бібліотечного обслуговування, за-снована на взаємному використанні бібліотечних фондів і довідково-пошукового апарату бібліотек (Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» № 32/95-ВР від 27.01.95).
Персональні дані – відомості чи сукупність відомостей про фізичну осо-бу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (Закон Украї-ни «Про захист персональних даних» № 2297-VI від 01.06.2010).
Показники бібліотечної статистики – цифрові вирази, що дозволяють судити про стан різних аспектів бібліотечної діяльності, окремої бібліотеки, групи бібліотек. Залежно від цілей застосування поділяються на аналітичні (аб-солютні та відносні), прогнозовані, планові, розрахункові, звітні.
Публічна бібліотека – загальнодоступна бібліотека, призначена для за-доволення інформаційних потреб широкого загалу населення (ДСТУ 7448:2013, див. також ДСТУ ІЗО 5127).
Розпорядник персональних даних – фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця (Закон України «Про захист персональних даних» № 2297-VI від 01.06.2010).
Суб’єкт персональних даних – фізична особа, персональні дані якої об-робляються (Закон України «Про захист персональних даних» № 2297-VI від 01.06.2010).
Фактографічний пошук – інформаційний пошук, об'єктом якого є фак-тографічні дані (ДСТУ 5034).
27
ДОДАТКИ
ДОДАТОК 1аток ” 1
Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій із зазначенням строків зберігання документів
7.6. Організація роботи відомчої бібліотеки, довідково-інформаційного фонду
Види документів
Строк зберігання докумен-тів
Примітка
в організаці-ях, у діяль-ності яких створюють-ся докумен-ти НАФ
в організа-
ціях, у дія-льності яких не створю-ються доку-менти НАФ
1
2
3
4
Плани комплектування бібліоте-чного фонду (БФ) і довід- ково--інформаційного фонду (ДІФ)
5 р.
3 р.
Довідки про роботу бібліотек і ДІФ
3 р.
3 р.
Документи (списки, каталоги, звіти) про оформлення річної передплати на літературу
1 р.1
1 р.1
1Після отримання пе-редплатної літератури
Акти, протоколи перевірок ро-боти бібліотек, ДІФ
1 р.1
1 р.1
1Після наступної пере-вірки
Акти, протоколи інвентариза-ційної перевірки БФ і ДІФ
1 р.1
1 р.1
1Після наступної пере-вірки
Щоденники роботи бібліотек
3 р.
3 р.
Інвентарні книги
До ліквідації бібліотеки (ДІФ)
До ліквідації бібліотеки (ДІФ)
Книги сумарного обліку
До ліквідації бібліотеки
(ДІФ)
До ліквідації бібліотеки (ДІФ)
Картотеки періодичних видань
До ліквідації бібліотеки
(ДІФ)
До ліквідації бібліотеки
(ДІФ)
28
1
2
3
4
Супровідні документи (наклад-ні, описи, списки) на літературу, що надходить до бібліотек
До ліквідації бібліотеки
(ДІФ)
До ліквідації бібліотеки
(ДІФ)
Книги обліку літератури, загуб-леної читачами, і тієї, що при-йнята замість неї
3 р.
3 р.
Прибуткові акти на літературу, одержану безкоштовно або без супровідних документів
3 р.1
3 р.1
1Після перевірки БФ
Акти передання видань з основ-ного фонду в депозитарний та обмінний фонди бібліотеки
3 р.
3 р.
Акти списання книг
10 р.
10 р.
Акти списання періодичних ви-дань
3 р.
3 р.
Акти, списки літератури, одер-жаної за книгообміном
5 р.
5 р.
Листування про організацію ро-боти бібліотек і ДІФ, комплек-тування БФ і ДІФ
3 р.
3 р.
Листування про проведення пе-ререєстрації і впорядкування БФ
1 р.
1 р.
Каталоги (електронні бази да-них) книг (систематичні, алфаві-тні, предметні)
До
ліквідації бібліотеки (ДІФ)
До
ліквідації бібліотеки (ДІФ)
Договори на міжбібліотечне абонементне обслуговування
1 р.1
1 р.1
1Після закінчення стро-ку дії договору
Журнали обліку запитів за між-бібліотечним абонементом
1 р.1
1 р.1
1Після закінчення журналу
Бланки-замовлення на одержан-ня літератури за міжбібліотеч-ним абонементом
1 р.
1 р.
Картки обліку і одержання літе-ратури за міжбібліотечним або-нементом
3 р.
3 р.
Вимоги читачів на літературу
1 р.
1 р.
1
2
3
4
29
ДОДАТОК 2
Згода на обробку персональних даних1
Я___________________________________________________________________, (П. І. Б.)
що мешкає за адресою __________________________________________________________________
документ, що посвідчує особу ____________________________________________________________________
даю згоду на обробку персональних даних ___________________________________________________________________
(назва володільця персональних даних)
на таких умовах:
1. Персональні дані оброблятимуться з метою __________________________________________________________________
2. Володільцем оброблятимуться такі персональні дані:
—————————————————————————————————
3. Розпорядником персональних даних є (назва та адреса розпорядника персо-нальних даних) ___________________________________________________________________
4. Володілець/розпорядник здійснюватиме з персональними даними такі дії:
——————————————————————————————————
5. Персональні дані передаватимуться (назва та адреса третьої особи) з метою
—————————————————————————————————Згода дається на термін, необхідний для досягнення мети, зазначеної в п. 1, і може бути відкликана за заявою, поданою володільцю персональних даних
——————————- —————————
(підпис) (дата
1 Цей приклад не є обов’язковим, а лише зразком, одним з можливих варіантів того, який ви-гляд може мати письмова згода.
Журнали реєстрації бібліогра-фічних довідок
1 р.1
1 р.1
1Після закінчення жур-налу
Журнали обліку консультацій
1 р.1
1 р.1
1Після закінчення жур-налу
Формуляри читачів
Доки не ми-не потреба
Доки не ми-не потреба
Картотеки формулярів читачів
3 р.1
3 р.1
1Після перереєстрації читачів і повернення книг
Книги читацьких відгуків
1 р.1
1 р.1
1Після закінчення книги
30
ДОДАТОК 3
Зразок заповнення зворотної сторінки формуляра читатача
ЗАМІТКИ БІБЛІОТЕКАРЯ
Робота зі збереження БФ:
телефонування: 02.03.2013, 21.12.2013,
письмове нагадування: 14.02.2014
відвідування на дому: 18.03.2014
ДОДАТОК 4
Зразок оформлення Паспорта заходу
Бібліотека ім. __________________________
ЦБС ___________________________________
Дата, час проведення _____________________
Паспорт заходу
1. Назва, форма заходу ____________________________________________________________________
2. Мета і читацьке призначення ____________________________________________________________________
3. Місце проведення _____________________________________________________________________
4. Кількість присутніх _____________________________________________________________________
5. Використання технічних засобів _________________________________________________________________________________________________________________________________________
6. Ефективність _____________________________________________________________________
7. Форми роботи __________________________________________________________________________________________________________________________________________
31
_________________________________________________________________________________________________________________________________________
8. Відповідальні за захід _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________
9. Висновки бібліотекаря: _____________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________10. Використана література: ____________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________________________
11. Список учасників _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________
ДОДАТОК 5
Зразок оформлення групового формуляра учасників заходу
Найменування бібліотеки
——————————————————
ГРУППОВИЙ ФОРМУЛЯР УЧАСНИКІВ ЗАХОДУ
Захід _______________________________________________
(вказати назву, форму)
Дата проведення _____ 2015 року
Найменування установи, організації, закладу ________________________________________________
Керівник (представник) групи
Прізвище ______________
Ім’я __________________
По батькові _____________
Посада __________________
Контакти__________________
№ з/п
ПІБ
учасників
1
2
3
4
5
6
32
ПІБ, підпис керівника (представника) класу, групи, де проводився захід організації, яка замовила захід* ______________________ * Зазначається у разі участі в заході організованої цільової аудиторії
ДОДАТОК 6
Зразок оформлення Зошита обліку ефективності виставкової роботи
Дата екс-понування виставки
Назва, форма ви-ставки
Загальна
к-сть пред-ставлених документів
Фіксація видачі
Підсумки
З 01.03.14 по 10.03.14
Виставка-натхнення «Моя ікона – жіноче обличчя»
28
Ф. 11 (2 кн.), ф. 567 (1 ж). ф.39 (1ж), ф.329 (1 кн), ф. 105 (1 кн), ф. 212 (1 кн, 1ж), ф. 381 (1 DVD), ф. 53 (1 тека)
к-сть обслуже-них = 8
к-сть виданих документів = 10
Виставку підготував провідний бібліотекар – Оленіна О. К.
ДОДАТОК 7
Журнал обліку бібліографічних довідок і консультацій

з/п.
Дата,
№ ф-ра
Категорія користувача*
Ціль запиту
Тема запиту
Вид довідки
Консультація
Службовець
Учень
Студент
Інші (домогоспода-рки, пенсіонери, робітники) Організація
Тематична
Фактографічна
Уточнююча
Адресна
1
22.01.14
ф.211
+
Навчання
Образи Енея та троянців
в «Енеїді» І. Котляревсь-кого
+
* Категорію користувачів бібліотека визначає в індивідуальному порядку
** Джерела виконання залежать від можливостей бібліотек
Форма вико-нання
Джерела виконання**
Резуль- тат пошку
Вико-на-вець
Усна
у т.ч. по телефону
Письмова
У т.ч. віртуальні
Каталоги (у т.ч. елект-ронні)
Електронні БД
Інтернет
СКС
Краєзнавча картотека
Картотека персоналій
Картотека назв творів х/л
Зведена к-ка
період.
Довідкові видан-ня(у.т.ч. на електр. носіях)
Бібліографічні посіб-ники
Інфотека
Інші
Позитивний
Негативний
+
+
+
+
….
33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Законодавчі та нормативні документи
1. Кодекс України про адміністративні правопорушення [Електронний ресурс] : офіц. текст : станом на 01.01.2015. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua./laws/ show/80731-10
2. Про бібліотеки і бібліотечну справу [Електронний ресурс] : Закон України від 27.01.1995 № 32/95, із змінами, внесеними Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://zakon2. rada.gov. ua/laws/show/32/95-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 01.04.14). – Назва з ек-рана.
3. Про державну статистику [Електронний ресурс] : Закон України від 17.09.92 № 2614-XII, із змінами, внесеними Законом України від 20.04.2014, підстава 1197-18]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://zakon1.rada. gov.ua/laws/ show/2614-12 (дата звернення: 02.06.14). – Назва з екрана.
4. Про захист персональних даних [Електронний ресурс] : Закон України від 13.05.2014 № 1262-VII, із змінами, внесеними Законом України від 13.05.2014 № 1262-VII. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://zakon1.rada. gov.ua/laws/show/2297-17 (дата звернення: 01.06.2014). – Назва з екрана.
5. Про інформацію [Електронний ресурс] : Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII, із змінами, внесеними Законом України від 23.02.2014 № 763-VII. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 2657-12 (дата звернення: 02.06.14). – Назва екрана.
6. Інструкція з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах [Електронний ресурс] : затв. Наказом М-ва культури і туризму України 03.04.2007 № 22. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: (дата звернення: 01.06.14).
7. Інструкція зі статистики кількості працівників [Електронний ресурс] : затв. наказом Державного комітету статистики України 28.09.2005 № 286, із змінами, внесеними Наказом Держкомстату від 05.10.2006 № 466. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1442-05.
8. Інструкція про порядок використання і застосування типових форм первинного обліку науково-інформаційної діяльності [Електронний ресурс] : затв. наказом Державного комітету статистики України та М-ва України у спра- вах науки і технологій 07.08.98 № 272/219. – Електрон. текст. дані. – Режим дос-тупу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0712-98 (дата звернення: 01.06.14).
9. Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостере-ження № 1-ПВ (квартальна) «Звіт з праці» [Електронний ресурс] : затв. наказом Держкомстату 26.10.2009 № 404 , із змінами, внесеними наказом Державної служби статистики від 04.06.2013. – Електрон. текст. дані.– Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1212-09 (дата звернення: 01.06.14).
10. Інструкція щодо заповнення форми звіту № 6-НК «Звіт про діяльність державних, публічних бібліотек, централізованих бібліотечних систем (ЦБС), що віднесені до сфери управління Міністерства культури і туризму України»
34
[Електронний ресурс] : затв. наказом М-ва культури і туризму України 05.12.2007 № 75. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: (дата звернення: 01.09.14).
11. Типовий порядок обробки персональних даних [Електронний ресурс] : затв. наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 08.01.2014 № 1/02-14. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/v1_02715-14
12. Типові правила користування бібліотеками в Україні [Електронний ре-сурс] : затв. наказом М-ва культури і мистецтв України 05.05.99 № 275. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/z0449-99 (дата звернення: 01.09.2014).
13. Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та орга-нізацій, із зазначенням строків зберігання документів [Електронний ресурс] : затв. наказом М-ва юстиції України 12.04.2012 № 578/5. – Електрон. текст. дані. – Ре-жим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0571-12 (дата звернення: 01.06.14).
14. Бібліотечна статистика [Електронний ресурс] : ГОСТ 7.20-2000. – [Чин-ний від 2002-01-01]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: _statistika_ mizhderzhavnij_standart_gost_7_20_2000/11-1-0-134 (дата звернення:14.04.2014).
15. Інформація та документація. Бібліотечно-інформаційна діяльність. Термі-ни та визначення понять : ДСТУ 7448:2013. – [Чинний від 2014-07-01]. – Київ : Мінекономрозвитку України, 2014. – 41 с.
Основна література
1. Бібліотекознавство. Теорія, історія, організація діяльності бібліотек : під-руч. для бібл. фак. ін-тів культури та училищ культури за спец. 05.25.03 / В. О. Ільганаєва, Г. Д. Ковальчук, Т. П. Самійленко [та ін.]. – Харків : Основа, 1993. – 194 с.
2. Библиотечное дело : терминол. словарь / сост. И.М. Суслова, Л.Н. Ула- нова. – 2-е изд. – Киев : Книга, 1986. – 224 с.
3. Бібліотечному фахівцю [Електронний ресурс] / [наук.-метод. від. НПБУ]. – Електрон. текст. дані. – Київ : НПБ України, 2004. – Режим доступу: http://profy. nplu.org, вільний . – Назва з екрана. – Мова укр.
4. Бородина В.А. Библиотечное обслуживание : учеб.-метод. пособие / В. А. Бородина. – Москва : Либерея, 2004. – 168 с.
5. Долгощелова Т.Н. Библиотечная статистика: как и зачем ее нужно ве- сти? / Т. Н. Долгощелова. – Москва : Чистые пруды, 2007. – 28 с. – (Библио- течка «Первого сентября», серия «Библиотека в школе» ; вып. 4. – Библи-огр.: с. 16.
6. Інформаційні ресурси. Словник законодавчої та стандартизованої тер-мінології / НАПН України, Держ. наук.-пед. б-ка України ім. В. О. Сухо- млинського ; [уклад.: П. І. Рогова, Я. О. Чепуренко, С. М. Зозуля та ін.]. – Киев : Нілан-ЛТД, 2012. – 283 с.
35
7. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення : ДСТУ 2392-94. – [Чинний від 29.03.1994]. – Киев : Держстандарт України, 1994. – 53 с.
8. Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної інформатики / Кн. палата України ; ред. Г. М. Швецова-Водка . – Киев : Кн. па-лата України, 1998. – 116 с.
9. Лапичкова В.П. Библиотечная статистика. Статистический отчет как по-казатель эффективности услуг библиотеки / В. П. Лапичкова // [Справочник руководителя учреждения культуры. – 2007. – № 1. – С.43–53 ]
10. Макарова И. И. Библиотечная статистика как информационный ресурс управления библиотекой [Электронный ресурс] / И. И. Макарова. – Электрон. текстовые дан. – Режим доступу: rumchten.rsl.ru/2006/ru/upload/doc/1135244 390.doc
11. Мелентьева Ю. П. Библиотечное обслуживание: учебник / Ю. П. Мелен- тьева. – Москва : ФАИР, 2006. – 256 с. – (Спец. изд. проект для б-к).
12. Минимум библиотечной техники в массовых библиотеках : инструкция и учет. формы. – Москва : Книга, 1973. – 128 с.
13. Мотульський З. Р. Библиотечная статистика: проблемы и решения / З. Р. Мотульський // Библиотечное дело – XXI век : науч.-практ. сб. / Рос. гос. б-ка. – Москва. – 2002. – № 3. – С. 28–64.
14. Муніципальний менеджмент : навч. посіб. / за ред. А. Ф. Мельник. – Киев : Знання, 2006. – 420 с.
15. Организация работы централизованной библиотечной системы: инструк-ции и учетные формы / под ред. Р. З. Зотовой. – Москва, 1985. – 192 с.
16. Справочник библиотекаря / [А. Н. Ванеев, И. Г. Васильев, Б. Ф. Воло- дин и др. ; науч. ред. А. Н. Ванеев, В. А. Минкина] – 3-е изд., испр. и доп. – Санкт-Петербург : Профессия, 2006. – 495 с. : ил., табл. – (Библиотека)
17. Суслова И. М. Стратегическое управление библиотекой / И. М. Суслова. – Москва : МЦБС, 2008. – 256 с.
18. Суслова И. М. Управленческий учет в библиотеке (Библиотечная статис-тика: современное состояние, проблемы) : учеб. пособие для вузов и колледжей культуры / И. М. Суслова, Т. Л. Манилова. – 2-е изд., дораб. и доп. – Москва : Профиздат, 2001. – 121 с. – (Серия «Современная библиотека» ; вып. 7).
19. Фрумин И. М. Библиотечное дело: организация и управление / И. М. Фрумин. – Москва,1980. – С.97–131.
20. Шевченко В. Информационный сервис: быстро, эффективно, надежно : об изменении традиц. схемы организации обслуживания / В. Шевченко, М. Баимова, В. Руденко // Библиотека. – 2010. – № 8. – С. 51–53.
21. Шулипа М. Ю. Дія локальних нормативно-правових актів, що містять нор-ми трудового права [Електронний ресурс] / М. Ю. Шулипа. – Електрон. текст. да-ні. – Режим доступу : http://іrbіs-nbuv.gov.ua/
22. Ярощук В. Роль галузевих стандартів для трансформації діяльності біблі-отек / В. Ярощук // Бібл. форум України. – 2013. – № 4. – С. 6–8.
Виробничо-практичне видання
Технологічні аспекти обслуговування користувачів
Методичні рекомендації
Упорядник
Лагута Людмила Вікторівна
Відповідальна за випуск Т. Вилегжаніна
Редагування, комп’ютерне опрацювання Т. Римаренка
Формат 60х84/16. Умов. друк. арк. 1,82
Зам. № 48
Видавець і виготовлювач Національна парламентська бібліотека України,
вул. Грушевського, 1, м. Київ–1, 01001.
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи
до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів
видавничої продукції ДК № 4680 від 30.01.14

Он-лайн навчання на тему «Інформаційне забезпечення потреб користувачів традиційними та інноваційними методами»
15-16 березня 2016 р. на виконання плану роботи управління культури і туризму Сумської обласної державної адміністрації, з метою підвищення кваліфікації бібліотечних працівників в Сумській обласній універсальній науковій бібліотеці було проведено он-лайн навчання для бібліографів ЦБС та районних бібліотек на тему «Інформаційне забезпечення потреб користувачів традиційними та інноваційними методами». Учасники навчання отримали методичні поради, консультації, відбувся професійний діалог та обмін досвідом Сумської міської, Білопільської та Охтирської районних бібліотек.

НОВА НАВЧАЛЬНА  ПРОГРАМА  ДЛЯ  БІБЛІОТЕКАРІВ
Оголошено конкурс для на навчання на унікальній програмі від Києво-Могилянської бізнес школи, яку розроблено спеціально для бібліотекарів - "Стратегії розвитку".
Дедлайн подачі заявок - 15 січня 2016 року.
Не пропустіть свій унікальний шанс!
Детальніше про програму та конкурс -
http://ula.org.ua/…/3280-navchalna-prohrama-dlia-biblioteka…

Шановні колеги!
У листопаді 2014 р. при Міністерстві культури України було створено міжвідомчу робочу групу з питань формування стратегії розвитку бібліотечної справи в Україні (наказ Міністерства культури України від 10.11.2014 р. №960).
До неї увійшли:
  • Нікіфоренко Л.С., начальник Управління бібліотек, читання та регіональної політики Міністерства культури України
  • Височанська М.Г., начальник відділу бібліотек та читання Управління бібліотек, читання та регіональної політики Міністерства культури України
  • Гуцул Н.І., головний спеціаліст відділу бібліотек та читання Управління бібліотек, читання та регіональної політики Міністерства культури України
  • Вилегжаніна Т.І., Генеральний директор Національної парламентської бібліотеки України, віце-президент УБА та від Української бібліотечної асоціації за згодою:
  • Шевченко І.О., Президент УБА, директор Інституту післядипломної освіти Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв
  • Пашкова В.С., віце-президент УБА, координатор американських центрів, Посольство США в Україні
  • Сошинська Я.Є., виконавчий директор УБА, доцент Національного технічного університету України «КПІ»
  • Бруй О.М., голова Секції працівників медичних бібліотек УБА, заступник генерального директора Національної наукової медичної бібліотеки України
  • Воскобойнікова-Гузєва О.В., завідувач відділу комплексних наукових та науково-інформаційних проектів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського
Міжвідомчою робочою групою було розроблено проект Стратегії розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 року «Якісні зміни бібліотек задля забезпечення сталого розвитку України».
Цей документ розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства культури України (розділ «Громадське обговорення») для отримання пропозицій та зауважень. Вони приймаються до 31 серпня 2015 р. (включно) у письмовому та електронному вигляді на адреси: Міністерство культури України, 01601, м.Київ, вул.І.Франка, 19, контактний телефон (044) 234-15-61, e-mail: n.gutsul@minkult.gov.ua. Контактна особа: Гуцул Наталія Іванівна.

Проект 
СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ ДО 2025 РОКУ «ЯКІСНІ ЗМІНИ БІБЛІОТЕК ЗАДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ» ВСТУП СУЧАСНИЙ СТАН БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ ТА ПРОБЛЕМИ, НА РОЗВ`ЯЗАННЯ ЯКИХ СПРЯМОВАНА СТРАТЕГІЯ ПРІОРИТЕТИ ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ЯКІСНИХ ЗМІН СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ
ПЛАН ДІЙ
Короткострокові дії 2016-2017 рр.
Середньострокові дії 2018-2020 рр.
Довгострокові дії 2021-2025 рр.
ЗАХОДИ З МОНІТОРИНГУ
ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

ВСТУП
Бібліотеки України є базовим елементом культурної, наукової, освітньої, інформаційної інфраструктури країни. Вони важливі для розвитку інформаційної та мовної культури суспільства, патріотичного, правового та екологічного виховання, формування стійкого інтересу до вивчення та розуміння національної історії та культури. Бібліотеки сприяють розбудові читаючої та мислячої нації.
Сталий розвиток демократичного громадянського суспільства, дотримання прав і свобод людини, примноження людського, соціального, інтелектуального, технологічного, природного та фінансового капіталів країни, реалізація державної політики неможливі без сучасних бібліотек.
Стратегія є рамковим документом, що формує бачення, визначає пріоритети, завдання та основні дії для досягнення якісних змін у бібліотечній справі України. Стратегія створює підґрунтя для розробки державної політики та прийняття рішень у сфері культури, освіти та науки, включаючи рішення щодо фінансування бібліотечних закладів, спеціальних програм і проектів.
Метою Стратегії є визначення ключових проблем розвитку бібліотечної справи в Україні, пріоритетів діяльності сучасних бібліотек у забезпеченні сталого розвитку України, напрямів, завдань та основних дій, спрямованих на їхню реалізацію.
Стратегію розроблено як загальне бачення, що спільно реалізовуватиметься органами державної влади, місцевого самоврядування, бібліотечними закладами, установами освіти, науки і культури, професійними громадськими об`єднаннями.
Стратегії розвитку окремих бібліотечних мереж та бібліотек мають розроблятися відповідно до цієї Стратегії. При реалізації заходів слід обов`язково враховувати специфіку обслуговування людей з особливими потребами.
СУЧАСНИЙ СТАН БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ ТА ПРОБЛЕМИ, НА РОЗВ`ЯЗАННЯ ЯКИХ СПРЯМОВАНА СТРАТЕГІЯ
Бібліотечна справа України потребує низки комплексних системних організаційних, структурних і технологічних змін згідно із сучасними загальносвітовими тенденціями.
На сьогодні бібліотечна мережа України нараховує близько 40 тис. бібліотек різного відомчого підпорядкування, органів державної та комунальної власності, підприємств, організацій і закладів. Вона складається з мережі публічних (у т.ч. спеціалізованих для дітей, юнацтва), технічних, сільськогосподарських, медичних, академічних, освітянських бібліотек та бібліотек вищих навчальних закладів, а також бібліотек для сліпих.
Різноманітні потреби населення в інформації, освіті, культурі забезпечують 15987 * публічних бібліотек (з них 13253 – у сільській місцевості). Кожен третій мешканець України (понад 13,7 млн) є користувачем публічних бібліотек.
Бібліотечний фонд публічних бібліотек універсальної тематики становить близько 235 млн одиниць.
Доступ до Інтернету має 3,3 тис. (21%) бібліотек. Загальна кількість комп’ютеризованих робочих місць у публічних бібліотеках – 16,0 тис. (в середньому, один комп`ютер на одну бібліотеку).
Книговидача – 266,3 млн примірників.
Координуючими науково-методичними центрами є Національна парламентська бібліотека України, Національна бібліотека України для дітей, Державна бібліотека України для юнацтва.
Загальна кількість працівників бібліотек – понад 36 тис. осіб.
*Відомості подано без урахування тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та територій Донецької та Луганської областей.
Мережа науково-технічних бібліотек Державної науково-технічної бібліотеки України разом з трьома методичними центрами – Державним закладом «Центральна Державна науково-технічна бібліотека гірничо-металургійного комплексу України», науково-технічною бібліотекою Державного центру науково-технічної інформації і бібліотечно-бібліографічного обслуговування Південно-Західної залізниці України та Центральною бібліотекою харчової і переробної промисловості – нараховує 109 бібліотек, сумарний бібліотечний фонд становить 7,8 млн примірників. Щорічно мережа обслуговує 141,0 тис. 4 користувачів та видає 5,1 млн примірників документів, відвідування веб-сайтів бібліотек складає майже 1,5 млн звернень, а обсяг записів до електронних каталогів – 820,5 тис. Кількість працівників бібліотек мережі – 260 осіб.
Обслуговування фахівців аграрної галузі забезпечують 185 наукових сільськогосподарських бібліотек ВНЗ I-IV рівнів акредитації, підпорядкованих Міністерству аграрної політики та продовольства України та науково-дослідних установ системи Національної академії аграрних наук (НААН) України. Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН України є координуючим науково-методичним центром для цієї мережі. Загалом сільськогосподарські бібліотеки обслуговують до 800 тис. користувачів, до послуг яких документний фонд, що налічує понад 21 млн примірників. Книговидача складає 17,8 млн прим. Кількість працівників мережі – близько 900 осіб.
Потреби медичної галузі забезпечують 700 бібліотек різних типів: обласні наукові медичні бібліотеки, бібліотеки медичних навчальних закладів різних рівнів акредитації, бібліотеки науково-дослідних інститутів та лікувально- профілактичних закладів України. Методичним центром є Національна наукова медична бібліотека України, підпорядкована Міністерству охорони здоров’я України. Фонди медичних бібліотек України всіх рівнів складають видання медичної та суміжної з медициною тематики на паперових та електронних носіях загальною кількістю понад 22 млн. прим. (у тому числі й електронні ресурси на оптичних дисках), користувачам видається щорічно майже 20 млн. прим. Кількість користувачів – понад 600 тис. осіб. Кількість працівників медичних бібліотек – понад 1700 осіб.
Бібліотечно-інформаційна мережа НАН України разом з двома науково- методичними центрами – Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського та Львівською національною науковою бібліотекою ім. В. Стефаника – нараховує 96 бібліотек. Сукупний бібліотечний фонд становить понад 32 млн прим. Щорічно мережа обслуговує майже 1 млн користувачів та видає понад 3 млн прим. документів, відвідування веб-сайтів бібліотек складає понад 15 млн звернень, а обсяг записів електронних каталогів становить майже 3 млн записів. Кількість працівників бібліотек мережі – понад 1600 осіб.
Мережа освітянських бібліотек України є найчисельнішою і об’єднує 18066 бібліотек Міністерства освіти і науки України та Національної академії педагогічних наук України, з них – близько 15000 бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів. Методичним центром є Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В. О. Сухомлинського. Сукупний бібліотечний фонд складає 333,2 млн примірників документів. Загальна кількість користувачів – 7,7 млн осіб, кількість відвідувань – майже 202 млн. Користувачам видається 49 млн примірників документів щорічно. Кількість працівників – понад 20 тис. осіб. До мережі бібліотек вищих навчальних закладів України входить 201 бібліотека різного відомчого підпорядкування. Загальний фонд документів – 120,7 млн примірників, з яких 2,3 млн – електронні видання. Кількість користувачів – 1,7 млн осіб, яким щороку видається понад 105 млн прим. літератури. Загальна кількість працівників бібліотек – близько 6 700 фахівців, з яких 5,5 тис. – з вищою освітою. Кількість автоматизованих робочих місць – 7 445.
Наукова бібліотека ім. М.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка здійснює методичне керівництво бібліотеками вищих навчальних закладів та координує їхню діяльність.
Мережа бібліотек для сліпих при Українському товаристві сліпих складає 62 спеціалізованих бібліотеки для сліпих, загальний книжковий фонд яких становить понад 1 млн 162 тис. одиниць зберігання. Кількість читачів – 18,5 тис. осіб, з яких близько 10,8 тис. – інваліди зору. Книговидача складає 744,7 тис. прим. Кількість працівників – 92 особи.
Бібліотечні мережі мають як спільні, так і особливі проблеми, які потребують консолідованого вирішення. Підготовка бібліотечних кадрів здійснювалася за напрямом «Книгознавство, бібліотекознавство та бібліографія» (освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр) з орієнтацією на підготовку фахівців для забезпечення роботи бібліотек та інформаційно-аналітичних служб.
Зведених статистичних даних щодо освітнього рівня бібліотечних працівників України не існує. У бібліотеках системи Міністерства культури України повну вищу освіту мають 39% працівників, у т.ч. лише близько 25% – вищу бібліотечну освіту.
У мережі медичних бібліотек України працюють 65% фахівців з повною вищою освітою, у т.ч. 35% – з вищою бібліотечною освітою.
Підготовку бібліотечних кадрів здійснюють 24 навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації (училища і коледжі культури) та 5 навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації (університети та академії). Щороку ці навчальні заклади випускають до 420 бібліотечних фахівців різного освітньо-кваліфікаційного рівня.
Підвищення кваліфікації працівників бібліотек здійснює Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв за державним замовленням Міністерства культури України. В останнє десятиліття спостерігається значний внесок Української бібліотечної асоціації (УБА) в неформальну бібліотечну освіту та підвищення кваліфікації.
УБА створила мережу тренінгових центрів для бібліотекарів, навчальні програми, бібліотечні школи, спеціальні семінари та дистанційні курси. Невирішеними проблемами у бібліотечній освіті залишаються: орієнтація на оперативне оновлення змісту освіти, міжвузівська координація, врахування потреб практики та розвиток зв’язків з роботодавцями, залучення професійних громадських організацій до процесів ліцензування та акредитації діяльності з надання освітніх послуг.
Інституціональна мережа бібліотечної науки в Україні доволі розвинена і включає соціальні інститути, які забезпечують: виробництво наукового знання (дослідницькі центри, творчі колективи), формування та поповнення наукового співтовариства (ВНЗ, кафедри, наукові школи), наукові комунікації (журнали, інші видання, канали неформального спілкування), використання наукового знання в інших сферах діяльності, а саме: у практиці, системах управління та освіти.
Вітчизняними центрами наукових досліджень у галузі книгознавства, бібліотекознавства та бібліографознавства є бібліотечно-інформаційні установи загальнодержавного значення, чотири з них мають статус науково-дослідних інститутів – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, Національна 7 наукова сільськогосподарська бібліотека НААН України, Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В. О. Сухомлинського.
Дослідження актуальних проблем розвитку бібліотечної справи проводяться також вищими навчальними закладами (Київський національний університет культури і мистецтв, Харківська державна академія культури, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтва, Рівненський гуманітарний університет), національними, державними та обласними науковими бібліотеками, бібліотеками різних систем і відомств.
Існує система фахових журналів та наукових збірників, у яких розглядаються теоретико-методологічні, організаційні та методичні проблеми бібліотекознавства та суміжних наук.
У Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, Харківській державній академії культури, Національній академії керівних кадрів культури і мистецтва, Київському національному університеті культури і мистецтв діють аспірантури, докторантури і спеціалізовані ради для захисту докторських і кандидатських дисертацій з бібліотекознавства, бібліографознавства і книгознавства, а також з суміжних галузей – документознавства і архівної справи.
Щороку захищається близько двадцяти актуальних дисертаційних робіт, науковці активно беруть участь у відомчих і міжвідомчих дослідженнях, закордонних стажуваннях та обмінах.
В усіх регіонах України проводяться міжнародні та всеукраїнські наукові конференції, науково-практичні семінари, круглі столи та тренінги. Проте попри здобутки бібліотечної науки, актуальними проблемами її розвитку залишаються недостатня міжвідомча координація досліджень, та, як наслідок, низька ефективність наукового супроводу бібліотечно-інформаційної діяльності у цілому і недосконалість механізмів впровадження результатів наукових досліджень у практику; недостатня участь вітчизняних фахівців у міжнародних дослідницьких програмах і обмінах та відповідного залучення іноземних фахівців тощо.
В умовах глобального інформаційного середовища для всіх сфер бібліотечної галузі – практики, науки, освіти, управління – велику роль відіграє міжнародне співробітництво. Воно важливе для запровадження міжнародних стандартів  бібліотечно-інформаційної діяльності, обміну бібліографічними даними, електронної доставки документів, міжнародного книгообміну, корпоративної каталогізації та створення баз даних, реалізації спільних науково-дослідних проектів та ін.
В останнє десятиліття бібліотекарі України активізували свою участь у роботі професійних міжнародних організацій, у міжнародних навчальних і професійних обмінах, почали розвивати професійні зв'язки із зарубіжними книгозбірнями та спорідненими професійними асоціаціями, активніше проводити та брати участь у міжнародних конференціях.
В глобалізованому світі міжнародні контакти розглядаються як обов’язкова умова отримання поглиблених знань зарубіжних бібліотечно-інформаційних систем для прийняття професійних рішень з урахуванням європейських і міжнародних вимог, для поширення інформації про Україну. Бібліотекарі реалізували сотні проектів із залученням позабюджетного фінансування, спрямованих на актуалізацію діяльності книгозбірень та покращання бібліотечного обслуговування, за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження», Інституту Відкритого Суспільства в Будапешті, Британської Ради в Києві, Гете-Інституту в Києві, Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні, Європейської Комісії, представництва Всесвітнього Банку в Україні, неурядової організації «Рада міжнародних наукових і освітніх обмінів» (IREX) та ін. Найпотужнішим міжнародним проектом останніх років став проект «Бібліоміст» («Глобальні бібліотеки-Україна») Фундації Білла і Мелінди Гейтс, який реалізувала в Україні Рада міжнародних наукових і освітніх обмінів (IREX) спільно з Міністерством культури України, Українською бібліотечною асоціацією та публічними бібліотеками країни. Членство Української бібліотечної асоціації у Міжнародній федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA) дало можливість слідувати у фарватері міжнародного розвитку бібліотечно-інформаційної діяльності, вивчаючи та запозичуючи прогресивний міжнародний досвід, а також можливість впливати на розвиток бібліотечної справи в світі, ділитися кращими напрацюваннями вітчизняної бібліотечної теорії та практики, розповідаючи зарубіжним колегам про українські реалії та кращий досвід, беручи участь у міжнародних проектах і програмах.
Представник Української бібліотечної асоціації був у 2010-2015 рр. членом комітету FAIFE – Комітету з вільного доступу до інформації та свободи висловлення.
Підвищення ролі бібліотек України у глобальному інформаційному середовищі гальмує відсутність належної законодавчої бази та міжнародних угод для ефективної міжнародної співпраці та обміну інформацією; низький рівень впровадження міжнародних стандартів бібліотечно-інформаційного обслуговування; брак знань і навичок міжнародної співпраці у персоналу книгозбірень; недостатнє представництво бібліотечних фахівців у міжнародних професійних організаціях.
Бібліотеки мають потужний потенціал для консолідації суспільства, спрямування його на дотримання європейських цінностей, інтеграцію України у європейське співтовариство, для підвищення якості життя, рівного доступу до інформації, знань і культурного надбання.
Водночас існує низка серйозних проблем, що суттєво гальмують процеси трансформації та подальшого інтенсивного розвитку бібліотечної справи України.
З-поміж них виділяємо:
1. Роль бібліотек у суспільних перетвореннях та забезпеченні прав і свобод людини недооцінена, що призводить до неефективної реалізації їхнього потенціалу як соціальних інституцій.
2. Невідповідність чинної нормативно-правової бази та стандартів потребам розвитку бібліотечної справи в цілому та діяльності окремих бібліотек зокрема, що унеможливлює інтеграцію українських бібліотек у глобальне інформаційне середовище.
3. Відсутність стабільної системи фінансування бібліотек у обсягах, достатніх для ефективної діяльності і розвитку.
4. Невідповідність існуючої бібліотечної мережі сучасним потребам суспільства, місцевих громад та окремих громадян.
5. Невідповідність кадрового забезпечення бібліотек, а саме: старіння кадрів, недостатня кількість кваліфікованого персоналу для реалізації сучасних напрямів діяльності бібліотек.
6. Відставання професійної базової освіти бібліотечних працівників від сучасних вимог суспільства, загального рівня розвитку інформаційних технологій та потреб бібліотек.
7. Недостатня ефективність наукового супроводу бібліотечно-інформаційної діяльності, відсутність механізмів широкого впровадження результатів 10 наукових досліджень у практику, обмежена участь вітчизняних фахівців у міжнародних дослідницьких програмах та обмінах.
8. Незадовільний стан матеріально-технічної бази бібліотек: більшість приміщень, обладнання та техніки не відповідає сучасним вимогам обслуговування користувачів і збереження бібліотечних фондів, зокрема цінних та рідкісних видань.
9. Невідповідність формування бібліотечних колекцій та організації доступу до них сучасним потребам користувачів та вимогам суспільства, зокрема відсутність повноцінного комплектування новими періодичними та неперіодичними виданнями, електронними ресурсами.
10.Недостатні темпи та відсталість впровадження інформаційних технологій у бібліотеках, що ускладнює або унеможливлює виконання виробничих процесів та обслуговування користувачів на сучасному рівні.
11.Відсутність національних проектів та дослідницьких програм, що підтримуються державою, спрямованих на розвиток єдиного інформаційного простору в Україні та інтеграцію в глобальний інформаційний простір.
12.Недостатня внутрішня та зовнішня комунікація, неефективна координація дій та співпраця між бібліотеками різних відомств, між відомствами, у чиєму підпорядкуванні знаходяться бібліотеки, між бібліотеками та іншими культурними і науковими закладами (як-то музеї, архіви та ін.).

ПРІОРИТЕТИ ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ЯКІСНИХ ЗМІН Пріоритети діяльності бібліотек детально обґрунтовані у Концепції якісних змін бібліотек задля забезпечення сталого розвитку України (до 2025 року). Вони спрямовані на: - Консолідацію суспільства; - Дотримання європейських цінностей, інтеграцію у європейське співтовариство; - Підвищення якості життя; - Рівний доступ до інформації, знань і культурного надбання.

СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ
Напрям 1. Удосконалення нормативно-правової бази, яка стосується діяльності бібліотек, та врегулювання стандартів бібліотечно- інформаційної галузі відповідно до міжнародних Реалізація напряму передбачає створення актуальної нормативно-правової бази та системи стандартів бібліотечно-інформаційної галузі для забезпечення ефективної діяльності бібліотек, надання якісних бібліотечно-інформаційних послуг та інтеграції українських бібліотек у світовий інформаційний простір.
Для цього необхідно:
- Оновити діючі та розробити нові нормативно-правові документи бібліотечної галузі.
- Гармонізувати нормативно-правову базу, яка стосується діяльності бібліотек.
- Оновити діючі та розробити нові стандарти бібліотечно-інформаційної галузі відповідно до міжнародних.
- Впровадити оновлені та нові стандарти у діяльність бібліотек.

Очікувані результати:
- Діюча актуальна нормативно-правова база та система стандартів, здатна забезпечити ефективну організацію роботи бібліотек.
- Діяльність українських бібліотек врегульована відповідно до міжнародних стандартів.
- Подолані нормативні бар’єри для участі українських бібліотек у міжнародних корпоративних проектах.
Напрям 2. Створення системи гарантованого бюджетного фінансування основних бібліотечних послуг і реформування механізмів отримання та використання надходжень з інших джерел фінансування Реалізація напряму передбачає створення стабільної системи достатнього фінансування бібліотек, що забезпечить їхню ефективну діяльність та якісне обслуговування користувачів.
Для цього необхідно:
- Розробити і впровадити систему виділення коштів для бібліотек із загального бюджету «Культура» (організації) на підставі встановленого граничного коефіцієнта.
- Вивести зі сфери дії тендерних процедур закупівлю документно-інформаційних ресурсів для поповнення бібліотечних фондів та обслуговування користувачів.
- Розширити перелік захищених статей бюджету бібліотек для забезпечення якості основних бібліотечних послуг.
- Внести зміни до переліку та розподілу коштів за витратними статтями бюджету бібліотеки відповідно до її реальних потреб.
- Розробити і впровадити механізми отримання та використання бібліотеками коштів з інших джерел фінансування.
Очікувані результати:
- Діюча стабільна система основного фінансування, що забезпечує якісне формування бібліотечних фондів та обслуговування користувачів.
- Достатнє фінансування для надання основних бібліотечних послуг.
- Збалансований та гнучкий механізм витрат, що забезпечує економічну доцільність функціонування бібліотек.
- Збільшення обсягу фінансових ресурсів, що використовуються відповідно до потреб бібліотеки.
- Ефективне використання бюджетних коштів.
Напрям 3. Створення нової архітектури інтегрованої бібліотечної системи країни на основі універсального доступу та економічної доцільності.
Реалізація напряму передбачає створення гнучкої та динамічної структури бібліотечної системи, здатної до сталого розвитку і спрямованої на надання широкого спектру послуг задля задоволення різноманітних і змінних загальнонаціональних і локальних суспільних потреб та підвищення якості життя громади й окремої особи.
Для цього необхідно:
- Розробити та впровадити варіативні моделі бібліотечних мереж.
- Розробити та впровадити механізми інтегрування бібліотечних мереж та інших інституцій (архівів, музеїв, Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова» тощо).
- Упорядкувати систему нормативів та статистичної звітності з урахуванням традиційних та нових показників бібліотечно-інформаційної діяльності.
- Розробити, прийняти і реалізувати державну цільову програму «Мобільні бібліотеки».
Очікувані результати:
- Нова архітектура інтегрованої бібліотечної системи, яка відповідає сучасним потребам суспільства та місцевих громад.
- Запроваджена на державному рівні система оцінки ефективності роботи бібліотек за статистичними показниками.
- Діючі «мобільні бібліотеки» як елемент гнучкої та динамічної структури бібліотечної системи.
Напрям 4. Забезпечення професійного розвитку персоналу бібліотек, оновлення системи бібліотечно-інформаційної освіти та підвищення кваліфікації.
 Реалізація напряму передбачає актуалізацію системи знань, вмінь і навичок персоналу бібліотек і трансформацію системи їхньої безперервної освіти відповідно до міжнародних стандартів.
Для цього необхідно:
- Розробити та впровадити збалансовану структуру підготовки фахівців з вищою освітою для роботи у бібліотеках з урахуванням потреб особи, інтересів держави, територіальних громад і працедавців.
- Забезпечити підготовку конкурентоспроможних фахівців для високотехнологічного та інноваційного розвитку бібліотек через співпрацю державних органів, громадських організацій, бізнесу з вищими навчальними закладами, поєднання освіти з наукою та практикою.
- Впровадити процедури залучення громадських організацій та працедавців до розробки освітніх стандартів, освітньо-професійних програм та ліцензування діяльності ВНЗ.
- Створити інституціональні умови для розвитку гнучкої системи безперервної бібліотечно-інформаційної освіти.
- Сприяти залученню до професії активної, творчої ініціативної молоді.
- Сприяти міжнародній інтеграції системи бібліотечної освіти України у європейській простір вищої освіти за умови збереження і розвитку досягнень та прогресивних традицій національної вищої школи.
- Створити умови для прозорого розподілу державного замовлення на підготовку бібліотечних кадрів.
Очікувані результати:
- Бібліотеки забезпечені фахівцями відповідно до їхніх потреб.
- Рівень знань, вмінь та навичок працівників бібліотек відповідає потребам якісних змін у бібліотеках.
- ВНЗ застосовують освітні стандарти та освітньо-професійні програми, що пройшли незалежну експертну оцінку, підготовка фахівців здійснюється за міжнародними стандартами, дипломи визнаються іншими країнами.
- Працівники бібліотек різної форми власності та відомчого підпорядкування забезпечені гарантованою можливістю безперервної освіти.
- Збільшення частки молодих фахівців у кадровому складі бібліотек.
Напрям 5. Модернізація матеріально-технічної бази та інформаційно- технологічної інфраструктури бібліотек.
 Реалізація напряму передбачає створення потужної сучасної матеріально- технічної бази та інформаційно-технологічної інфраструктури бібліотек відповідно до міжнародних стандартів для надання якісних бібліотечно-інформаційних послуг та універсального доступу до інформації.
Для цього необхідно:
- Розробити, прийняти і реалізувати державну цільову програму з модернізації матеріально-технічної бази бібліотек.
- Розробити, прийняти і реалізувати державну цільову програму інформатизації бібліотек.
- Створити сприятливі умови для державно-приватних зв’язків з метою залучення ресурсів на модернізацію матеріально-технічної бази та інформаційно-технологічної інфраструктури бібліотек.
Очікувані результати:
- Бібліотеки із сучасним приміщенням та обладнанням, що дозволяє ефективно здійснювати усі види діяльності.
- У бібліотеках для користувачів забезпечений комфортний, дружній та відкритий простір.
- 100 % бібліотек комп’ютеризовані та підключені до мережі Інтернет.
- Запроваджені нові інформаційно-бібліотечні послуги на основі інформаційних технологій.
- Створене бібліотечне інтегроване інформаційне середовище на основі програмного забезпечення з підтримкою міжнародних та національних стандартів.
- Залучено додаткові ресурси на модернізацію матеріально-технічної бази та інформаційно-технологічної інфраструктури бібліотек.
Напрям 6. Інтенсивний розвиток та актуалізація документно-інформаційних ресурсів бібліотек на традиційних та електронних носіях і забезпечення доступу до них.
 Реалізація напряму передбачає актуалізацію та забезпечення сталого розвитку документно-інформаційних ресурсів бібліотек та створення системи універсального доступу до них.
Для цього необхідно:
- Розробити та впровадити дієвий механізм систематичного (регулярного) поповнення та оновлення бібліотечних документно-інформаційних ресурсів з урахуванням потреб користувачів.
- Створити систему корпоративної каталогізації та зведений електронний каталог бібліотек України.
- Створити корпоративну базу даних авторитетних національних файлів на осіб, організації, предметних/ галузевих.
- Розробити та впровадити механізми надання бібліотеками доступу до електронних видань.
- Створити єдиний універсальний веб-портал як точку доступу до національних бібліотечно-інформаційних проектів та інформаційних ресурсів бібліотек України.
Очікувані результати:
- Наявні актуальні бібліотечні фонди на різних носіях (традиційних та електронних).
- Забезпечене розкриття інформаційних ресурсів бібліотек України.
- Відсутнє дублювання та зекономлені трудові ресурси бібліотек у створенні бібліографічних записів та авторитетних файлів.
- Розширені пошукові можливості у каталогах для користувачів бібліотек.
- Бібліотеки надають користувачам доступ до електронних вітчизняних і зарубіжних видань.
- Забезпечений універсальний швидкий, простий та зручний доступ до усіх типів інформаційних ресурсів бібліотек України через єдиний пошуковий інтерфейс.
- Запроваджені сучасні сервіси доставки документів.
Напрям 7. Розвиток читання через систему соціального партнерства.
 Реалізація напряму передбачає підвищення соціальної ролі читання як процесу культурного, професійного та інтелектуального збагачення людини, формування інформаційної і технологічної грамотності, що сприятиме підвищенню якості життя окремої особи і громади, а також сталому розвитку суспільства.
Для цього необхідно:
- Розробити та впровадити інноваційні форми промоції читання, розвитку інформаційної і технологічної грамотності, організувати національні й локальні кампанії з залученням усіх верств населення.
- Створити ефективну систему інформування про вітчизняну видавничу продукцію з метою оптимізації поповнення бібліотечних фондів, інформування читачів про літературу та популяризації читання.
- Створити / долучитися / ініціювати динамічні, інноваційні та ефективні партнерства на місцевому та національному рівнях задля виховання нації читачів, популяризації читання, підвищення інформаційної і технологічної грамотності.
Очікувані результати:
- Залучені до читання усі верстви українського суспільства.
- Підвищений рівень інформаційної і технологічної грамотності населення.
- Застосовується дієва система засобів для поширення інформації про вітчизняну й зарубіжну видавничу продукцію, в тому числі сучасні інформаційні технології.
- Створена мережа зацікавлених інституцій для промоції читання.
Напрям 8. Збереження українського культурного надбання в частині документних ресурсів.
Реалізація напряму передбачає забезпечення збереження пам’яток національного та світового значення у бібліотечних фондах України як складової світової культурної спадщини.
Для цього необхідно:
- Забезпечити умови для фізичного збереження цінних та рідкісних фондів у бібліотеках на загальнодержавному рівні.
- Створити Державний реєстр національного культурного надбання у частині «Книжкові пам’ятки України».
- Розробити, прийняти і реалізувати державну цільову програму створення Національної електронної бібліотеки України.
Очікувані результати:
- Розроблена та реалізована загальнодержавна програма збереження пам’яток національного та світового значення у бібліотечних фондах України.
 - Забезпечено умови зберігання пам’яток національного та світового значення у бібліотечних фондах України відповідно до міжнародних стандартів.
19 - Створена база даних Державного реєстру національного культурного надбання «Книжкові пам’ятки України».
- Створена Національна електронна бібліотека України.
Напрям 9. Науковий супровід розвитку бібліотек в умовах якісних змін.
Реалізація напряму передбачає забезпечення наукового супроводу бібліотечно- інформаційної діяльності для якісних трансформацій і сталого розвитку галузі.
Для цього необхідно:
- Спрямовувати фундаментальні та прикладні міжвідомчі загальногалузеві дослідження на вирішення нагальних проблем розвитку бібліотечно- інформаційної сфери України відповідно до світових тенденцій та надавати їм державно-приватну підтримку.
- Стимулювати проведення комплексних наукових досліджень на конкурсній основі, залучаючи талановиту молодь та науковців суміжних галузей.
- Розвивати міжнародне співробітництво у галузі науково-дослідної діяльності.
- Розвинути систему підготовки наукових кадрів на основі координації та взаємодії установ, що є базами підготовки науковців (аспірантура, докторантура) із залученням професійних бібліотечних асоціацій.
Очікувані результати:
- Актуалізована проблематика бібліотекознавчих досліджень, яка стимулює інноваційний розвиток галузі.
- Соціально та економічно ефективні результати досліджень впроваджені у практику діяльності бібліотек.
- Консолідований творчий потенціал наукових інституцій та вчених різних галузей.
- Впроваджені нові методики науково-дослідної діяльності.
- Забезпечено наступність та високу якість наукових досліджень.
- Бібліотекознавці України залучені до міжнародних наукових проектів, визначають світові тенденції розвитку галузі.
Напрям 10. Розвиток ефективних комунікацій.
Реалізація напряму передбачає створення системи ефективної внутрішньої та зовнішньої комунікації для розвитку партнерств, просування спільних цінностей та досягнення стратегічних результатів.
Для цього необхідно:
- Налагодити ефективну комунікацію між бібліотечною спільнотою й органами державної влади та місцевого самоврядування.
- Налагодити ефективну міжвідомчу комунікацію між органами влади, у підпорядкуванні яких знаходяться бібліотеки, органами державної влади, які суттєво впливають на бібліотечно-інформаційну галузь.
- Удосконалити внутрішню професійну комунікацію.
- Налагодити ефективну міжсекторальну комунікацію.
- Удосконалити зовнішню комунікацію з місцевими громадами та суспільством в цілому.
- Розвивати міжнародні професійні зв`язки.
Очікувані результати:
- Виважена державна політика щодо розвитку бібліотечно-інформаційної галузі, місця, ролі та значимості бібліотек у сталому розвитку суспільства.
- Оперативне реагування органами державної влади та місцевого самоврядування на виклики, прийняття відповідних рішень з урахуванням інтересів і потреб бібліотек та їхніх користувачів.
- Бібліотека функціонує як комунікаційний майданчик суспільства.
- Просування спільних цінностей та створення нових партнерств.
- Створення і реалізація ефективних корпоративних бібліотечних та міжгалузевих проектів.
- Інтенсивне залучення фахівців бібліотечно-інформаційної галузі до системи професійної бібліотечної комунікації.
- Активне включення суб`єктів бібліотечної галузі України у міжнародне професійне середовище.
- Створення позитивного іміджу бібліотеки, бібліотекаря та бібліотечної професії.
- Бібліотека сприймається суспільством як важливий чинник сталого розвитку.

ПЛАН ДІЙ
Короткострокові дії 2016-2017 рр.
1. Створити при Міністерстві культури України робочі групи за кожним із стратегічних напрямів із залученням фахівців, рекомендованих Міністерством культури України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством інформаційної політики України, Міністерством освіти і науки України, Міністерством соціальної політики України, Міністерством фінансів України, Міністерством юстиції України, професійними громадськими організаціями, провідними бібліотеками, для розробки детального плану заходів, необхідних для досягнення стратегічних результатів.
 2. Внести необхідні зміни до Законів України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про авторське право і суміжні права», «Про обов`язковий примірник документів», «Про здійснення державних закупівель».
3. Прийняти необхідні документи для приєднання України до міжнародних угод, пов`язаних із бібліотечно-інформаційною діяльністю (Флорентійська угода (1950), Марракеський договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності (2013) та ін.).
4. Розробити та затвердити Постановою Кабінету Міністрів України нові мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні.
5. Розробити та затвердити Постановою Кабінету Міністрів Положення про інтегровану бібліотечну систему України.
6. Переглянути тарифно-кваліфікаційні характеристики працівників бібліотек, розширивши номенклатуру посад бібліотечних установ відповідно до сучасних потреб галузі на основі Єдиного класифікатора посад.
7. Створити у складі Технічного комітету стандартизації ТК 144 «Інформація і документація» підкомітет «Бібліотечна діяльність».
8. Розробити на основі міжнародних і впровадити національні стандарти України з бібліотечної статистики, каталогізації, бібліотечного обслуговування, бібліотечних приміщень та ін.
9. Розробити організаційно-методологічні та техніко-технологічні умови для створення Державного реєстру національного культурного надбання у частині «Книжкові пам’ятки України».
10.Розробити державну цільову програму створення Національної електронної бібліотеки України.
11.Розробити державну цільову програму з модернізації матеріально- технічної бази бібліотек.
12.Розробити державну цільову програму інформатизації бібліотек.
13.Розробити державну цільову програму збереження бібліотечних фондів.
14.Розробити та запровадити систему розподіленого комплектування серед бібліотек державного значення.
15.Віднести придбання літератури, передплату друкованої періодики та електронних ресурсів, оплату доступу до Інтернету до захищених статей державного та місцевих бюджетів.
16.Впровадити автоматизовану систему збору статистичних показників діяльності бібліотек України всіх форм власності та відомчого підпорядкування.
17. Створити координаційний центр системи корпоративної каталогізації бібліотек України на базі Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова».
18.Створити міжвідомчу координаційну раду з науково-дослідних робіт в бібліотечно-інформаційній галузі при Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського.
19.Провести наукове дослідження потреби у кадровому забезпеченні бібліотечно-інформаційної галузі до 2025 року з урахуванням нової архітектури бібліотечної мережі, нових стандартів бібліотечної діяльності, інтересів територіальних громад і працедавців та керуватися результатами дослідження при формуванні державного замовлення на підготовку фахівців усіх освітніх рівнів.
20.Розробити типовий проект навчального плану ступеневої освіти спеціалістів для бібліотечно-інформаційної галузі, орієнтований на впровадження якісних змін у бібліотеках, та рекомендувати його до використання у ВНЗ усіх рівнів акредитації, що здійснюють підготовку бібліотечних фахівців.
21.Забезпечити залучення професійних громадських організацій та працедавців до акредитації діяльності ВНЗ.
22.Розробити загальнодержавну адвокаційну кампанію з популяризації читання та промоції бібліотек.
Середньострокові дії 2018-2020 рр.
1. Організувати діяльність інтегрованої бібліотечної системи України відповідно до оновленої архітектури бібліотечних мереж.
2. Прийняти і розпочати реалізацію державної цільової програми з модернізації матеріально-технічної бази бібліотек.
3. Прийняти і розпочати реалізацію державної цільової програми інформатизації бібліотек.
4. Прийняти і розпочати реалізацію державної цільової програми створення Національної електронної бібліотеки України.
5. Прийняти і розпочати реалізацію державної цільової програми збереження бібліотечних фондів.
6. Розробити, прийняти і розпочати реалізацію державної цільової програми «Мобільні бібліотеки».
7. Створити Державний реєстр національного культурного надбання у частині «Книжкові пам’ятки України».
8. Створити зведений електронний каталог бібліотек України та базу даних авторитетних національних файлів.
9. Розробити проект єдиного універсального веб-порталу інформаційних ресурсів бібліотек України.
10.Створити інформаційно-пошукову систему видавничої продукції, що буде використовуватися для оптимізації поповнення бібліотечних фондів.
11.Розробити і затвердити нові примірні штати та примірні структури бібліотек.
12.Розробити і запровадити механізм державної грантової підтримки комплексних міжвідомчих наукових досліджень з актуальної проблематики розвитку бібліотечно-інформаційної галузі.
13.Розробити освітні стандарти та освітньо-професійні програми для підготовки спеціалістів бібліотечно-інформаційної галузі відповідно до міжнародних, забезпечити їхню незалежну експертну оцінку та використання.
14.Створити мережу закладів, що здійснюють підвищення кваліфікації бібліотечних працівників різного відомчого підпорядкування, у т.ч. на 24 регіональному рівні. Розробити та оновлювати програми підвищення кваліфікації, забезпечити їх використання у системах формального і неформального підвищення кваліфікації.
15.Реалізувати загальнодержавну адвокаційну кампанію з популяризації читання та промоції бібліотек.
Довгострокові дії 2021-2025 рр.
1. Реалізувати державну цільову програму з модернізації матеріально-технічної бази бібліотек.
2. Реалізувати державну цільову програму інформатизації бібліотек.
3. Реалізувати державну цільову програму створення Національної електронної бібліотеки України.
4. Реалізувати державну цільову програму збереження бібліотечних фондів.
5. Реалізувати державну цільову програму «Мобільні бібліотеки».
6. Реалізувати проект єдиного універсального веб-порталу інформаційних ресурсів бібліотек України.
7. Розробити і запровадити загальнодержавну систему електронної доставки документів.
8. Приєднати зведений електронний каталог бібліотек України та електронні каталоги окремих бібліотек до світового зведеного каталогу бібліотечних ресурсів (WorldCat).
ЗАХОДИ З МОНІТОРИНГУ
 Моніторинг реалізації Стратегії розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 року проводиться на базі розробленої та впровадженої автоматизованої системи за визначеними індикаторами досягнення результатів.
Результати моніторингу слугують підґрунтям для коригування змісту заходів середньострокового та довгострокового планів дій.
ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Документ підготовлено членами Міжвідомчої робочої групи з питань формування стратегії розвитку бібліотечної справи в Україні, створеної відповідно до наказу № 960 Міністерства культури України від 10.11.2014 р.: Бруй О.М., Вилегжаніною Т.І., Воскобойніковою-Гузєвою О.В., Гуцул Н. І., Нікіфоренко Л.С., Пашковою В.С., Сошинською Я.Є., Шевченко І.О. При розробці стратегії були враховані пропозиції провідних бібліотек України, вітчизняних та міжнародних експертів. Документ включає аналіз сучасного стану та визначає проблеми бібліотечної справи в Україні; вказує на пріоритети діяльності бібліотек в умовах якісних змін; деталізує стратегічні цілі, завдання та очікувані результати від їхньої реалізації; визначає план дій на короткострокову, середньострокову та довгострокову перспективу. 

Шановні колеги! 
Звертаємо вашу увагу на використання стандарту
Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень української мовою. Загальні вимоги та правила : ДСТУ 3582:2013 : Видання офіційне. – Київ : Мінекономрозвитку України, 2014.
Чинний від 2014-01-01
Можна завантажити з інтернету за посиланням :

http://lib.pu.if.ua/files/DSTU_3582_2013...

Бібліотечна електронна звітність – швидко, вигідно, зручно 
Програма «Бібліоміст» разом з Міністерством культури України та Національною парламентською бібліотекою України вже декілька років активно працювали над створенням електронної системи моніторингу мережі публічних бібліотек України (ЕСМаР). Розроблення системи нещодавно завершилось і тренерами програми «Бібліоміст» були проведені тренінги для бібліотечних працівників обласного рівня (ОУНБ) та представників обласних управлінь культури облдержадміністрацій. 


З огляду на важливість даного проекту, Сумська обласна універсальна наукова бібліотека та управління культури і туризму Сумської обласної державної адміністрації провели тренінги для керівників централізованих бібліотечних систем, районних, міських бібліотек області на базі тренінгового центру обласної бібліотеки. Під час тренінгу учасники ознайомились з системою (ЕСМаР), яка буде використовуватись бібліотеками Сумщини для звітності, що надасть змогу ухвалювати ефективні управлінські рішення, спираючись на якісні дані. Система передбачає швидкий збір та обробку статистики, швидкий доступ до інформації про кожну бібліотеку. 

Високоякісна й оперативна інформація, зібрана через систему, допоможе урядовим структурам й іншим партнерам визначити пріоритетні напрямки розвитку галузі та забезпечити життєздатність бібліотечної системи.


«Професійні навчальні поїздки»
Переможці конкурсу
Щиро вітаємо переможців конкурсу програми «Бібліоміст» для бібліотекарів публічних бібліотек «Програма професійних навчальних поїздок: вивчення досвіду провідних бібліотек України»
Івано-Франківськ (квітень 2015р.):

Світлана Мамай (Сумська ЦМБ ім. Т. Шевченко)
Лариса Погребнова (Ямпільська ЦБ)
Юлія Фатєєва (Сумська ОУНБ)

Львів (травень/червень 2015р.):
Любов Колодненко (Роменська ЦРБ) 

Ужгород (червень 2015р.): 

Юлія Міщенко (Липоводолинська ЦРБ)
Тетяна Плющ (Шосткинська ЦМБ)
Людмила Кубатко Роменська ЦМБ)

Вітаємо переможців і бажаємо чудової весни і незабутніх вражень!
НОВИЙ КОНКУРС ВІД програми «Бібліоміст».
Заявку подати до 13 березня 2015року включно.
Маєте бажання підвищити власну професійну майстерність, поділитися досвідом з колегами та попрацювати з бібліотечними професіоналами з інших областей? У Вас є чудова можливість це зробити навесні або влітку 2015 року. Долучайтеся до нового конкурсу від програми «Бібліоміст».
BEARR Trust з радістю оголошує про початок роботи програми малих грантів на 2015-й рік і запрошує НУО та інші організації подавати відповідні заявки. Дата закінчення прийому заявок: 1 березня 2015
Сфери охоплення програми в 2015 році були представлені на щорічній конференції BEARR 2014-го року.
Розділ А: Проекти з надання психологічної підтримки людям, переміщеним в результаті конфлікту в Україні.

Завітайте по цьому посиланню!

«100 тисяч книжок для сільських бібліотек»:
новий проект УБА.
Термін подання заявок – до 6 лютого 2015 р.
Українська бібліотечна асоціація у партнерстві з Фундацією Дарини Жолдак, Форумом видавців та «Новою поштою» оголошує про старт нового соціального проекту на 2015 рік «100 тисяч книжок для сільських бібліотек».
МЕТА ПРОЕКТУ: оновлення фондів сільських бібліотек.
http://ula.org.ua/ua/news/3001-100-tysiach-knyzhok-dlia-silskykh-bibliotek-novyi-proekt-uba
Фонд «Монсанто» розпочав черговий конкурс 

соціальних проектів для сільських громад
Термін подання до 28 лютого 2015року
Прийом пропозицій соціальних проектів від громадських організацій триватиме з 1 січня до 28 лютого 2015 року.
http://www.monsanto.com/global/ua/newsviews/pages/fund-monsanto-grant-contest0115-8189.aspx

Про те саме дивись сторінку Ресурсного центру ГУРТ
http://www.gurt.org.ua/news/grants/24803/
30.01.2015

«КОРИСНЕ І ЦІКАВЕ ДЛЯ БІБЛІОТЕКАРЯ»

100 идей: как повысить посещаемость в новом году.

1. Переодеть сотрудников библиотек в героев интересных и популярных сказок.
2. Пойти с книжками в детские садики и школы.
3. Устроить вечерние чаепития с обсуждением прочитанных книг.
4. Организовать «Сказкотерапию» для самых маленьких.
5. Устроить цикл мастер-классов/ лекций по разным темам. Устроить при библиотеке бесплатные курсы чего-нибудь современного и очень крутого.
6. Интересно и необычно украсить здание библиотеки.
7. Арендовать библиотечный трамвай /велосипед/домик, который будет ездить по городу.
8. Раздать листики с рекламой в людных местах (раздать где-нибудь улыбки, сделанные из бумаги, и попросить эти улыбки вернуть в библиотеку).
9. Попросить читателей оставлять отзыв о книге в виде уголка-закладки.
10. Провести именины. Устроить выставку книг, посвященную историческим личностям, носившим определенное имя. Как вариант – день редкого имени.
11. Положить в книгу библиотечный лотерейный билетик и каждую неделю устраивать розыгрыши.
12. Открыть окна, чтобы было видно книжки.
13. Выставить в окна книжные новинки. Оформить окна под определенную пору года (весна – птицы, зима – снежинки и т.д.).
14. Повесить над входом неоновую рекламу.
15. Оформить входные двери в виде открытой книги.
16. Подарить каждому пятому (десятому/сотому) посетителю подарочек.
17. Подарить каждому посетителю улыбку.
18. Нарисовать на асфальте недалеко от библиотеки следы, ведущие в библиотеку.
19. Провести День читателя/ Месяц читателя. Празднично оформить библиотеку и раздать воздушные шарики.
20. Объявить, что в декабре каждый посетитель узнает в библиотеке одну ТАЙНУ! Тайну придумать позже.
21. Раздать рекламу с приглашением в библиотеку молодым мамам.
22. Напечатать закладки с анонсами мероприятий и вложить их в книги.
23. В книги вкладывать закладки со списком похожих книг.
24. Устроить внутри библиотеки награждение читателей по номинациям.
25. Устроить громкое чтение звезд в библиотеке.
26. Провести квесты по книгам.
27. Провести День самоуправления.
28. Спрятать рекламу в воздушные шарики.
29. Устроить громкие чтения в стационарах, лагерях.
30. Вести колонку библиотекаря в детском журнале.
31. Вкинуть листовки в почтовые ящики соседних домов.
32. Придумать и провести какое-нибудь мероприятие, после которого детям захочется взять книги.
33. Показать в библиотеке мультики.
34. Предоставить бесплатный Интернет в качестве поощрения за что-нибудь.
35. Установить в библиотеке качели.
36. Разрешить детям вырезать из списанных книг и журналов картинки (устроить конкурсы по составлению коллажей).
37. Поселить в библиотеке экзотическую зверушку или любого обычного зверька, провести мероприятия, посвященные питомцам.
38. Организовать среди детей кружок библиотекарей, попросить лучшего читателя провести экскурсию по библиотеке.
39. Недалеко от библиотеки устроить флешмоб на библиотечную тему.
40. Переделать абонемент в комнату ужасов.
41. Поставить в библиотеке макет танка, самолета, корабля, летающей тарелки.
42. Установить стену для рисования на ней маркерами или баллончиками.
43. Провести экскурсию по книгохранилищу и подсобным помещениям.
44. Устроить показательные выступления танцоров современных танцев.
45. Организовать при библиотеке интеллектуальный клуб.
46. Устроить в библиотеке вечер шуточных гаданий.
47. Оформить в библиотеке выставку запрещённых книг.
48. Оборудовать в библиотеке места для удобного чтения – диван, гамак, кресло-качалку и т.д.
49. За несколько километров от библиотеки установить прикольный указатель “Библиотека там”.
50. Организовать в библиотеке карнавал по мотивам популярнейшей книги.
51. Собирать читательский пазл: за посещение – детальку.
52. Дать возможность сидеть или лежать на полу или на пуфиках.
53. Создать коллекции комиксов и графических новелл, включая мангу.
54. Обучить основам бебиситтинга с младшими братьями и сестрами.
55. Задействовать в работе онлайн-репетиторство.
56. Организовать библиотечное радио.
57. Включить детские библиотеки в путеводители по городу.
58. Оборудовать читальный зал в детской комнате вокзала.
59. Отправить рассылкой по электронной почте информацию о мероприятиях в конкретной библиотеке.
60. Провести акцию «Стихи-пока-вы-ждете». Каждый посетитель, пока стоит в очереди, может заказать у поэта/ нескольких поэтов/ персональное стихотворение.
61. Сделать фотоальбом «Лучшие читатели библиотеки» или стенд «Лидеры чтения». Пример: лучшие читатели изображены на фотографии с книгой в руках и в интерьере библиотеки. К каждому снимку прилагается шуточная справка о прочитанных книгах, бережном отношении к ним, с какого года читает и т.д.
62. Оборудовать в библиотеке автомат по выдаче кофе, чая и шоколадок.
63. Организовать живые музыкальные концерты (рок, хип-хоп и др.). Иногда приглашать профессионалов, а иногда проводить выступления в жанре «ищем таланты».
64. Разрешить самым активным читающим подросткам поучаствовать в разработке дизайна помещения своей библиотеки.
65. Ввести «крутую и хипстерскую» униформу для сотрудников библиотеки.
66. Давать читателям во временное пользование велосипеды и шлемы на абонементе библиотеки.
67. Организовать необычные романтические встречи для влюбленных в библиотеке.
68. Пользоваться беспарольным Wi-Fi.
69. Пригласить молодых людей поучаствовать в отборе и приобретении литературы в книжных магазинах (на выставках) вместе с комплектаторами.
70. Организовать ночные библиотечные мероприятия, где читают книги, рассказывают страшные истории, показывают фильмы и костюмированные представления.
71. Соорудить «Reading Net» (сеть для чтения): большую сетчатую ткань, туго прикрепленную к перилам верхнего яруса библиотеки. В этом тканном и качающемся пространстве дети могут совместно делать уроки, читать книги, играть в игры. http://www.designboom.com/design/reading-net-turns-libraries-into-hanging-learning-labs-11-13-2013/
72. Использовать книжные стеллажи как игровую площадку: http://gizmodo.com/a-mountain-range-of-shelves-turns-this-kids-library-in-1456903298
73. Устроить чайную церемонию и насладиться исполнением народных японских сказок под аккомпанемент барабанов taiko.
74. Реализовать программу «Рисуем как Микеланджело». Детки рисуют, лежа на полу, на спине с кистями в руках на листах, прикрепленных к нижним сторонам столешниц библиотечных столов, имитируя потолочную роспись. http://www.libraryasincubatorproject.org/?p=10221
75. Использовать виртуальные книжные полки, установленные в вагонах метро, специально для обладателей смартфонов. Пассажиры читают на смартфонах первые 10 страниц какой-либо книги, представленной на виртуальной полке, позже, выйдя из подземки и ориентируясь с помощью навигатора своего мобильного устройства, могут отыскать ближайший филиал библиотеки, чтобы взять полный текст выбранной ими книги в твердой обложке.
76. Провести мероприятие «Разрушители Библиотечных Мифов». Во время проведения небольшие по численности команды подростков изучают различные библиотечные мифы, а затем делятся своими соображениями с другими членами читательских групп.
77. Реализовать программу для молодежи: “Подростки и мода”. В библиотеке устраивается выставка эскизов одежды, которые получили наивысшую оценку подростков, участвовавших в программе. Прочие молодые посетители библиотеки могут голосовать за лучшие с их точки зрения образцы.
78. Задействовать «ужастики» в библиотеке: инсценировка, макияж и т.д.
79. Наладить сотрудничество «Библиотека + McDonald’s». При каждом заказе вручать рекламную продукцию библиотеки, которая расположена рядом.
80. Совместить прогулки по определенному маршруту, проложенному, например, в парке, и чтение. Ламинированные страницы (не промокающие) из детских книжек прикреплены на опорные столбики или деревья, стоящие вдоль пешеходной тропы. Число таких стоянок для чтения зависит от протяженности маршрута или количества книжных страниц. Как правило, следующая книжная страница видна с места нахождения участника прогулки, поскольку расстояние между столбиками или деревом не превышает 40 шагов.
81. Предоставить возможность получить в библиотеке во временное пользование не только печатные, но и электронные книги и планшеты.
82. Пригласить на один день знаменитость, которая становится библиотекарем.
83. Организовать акции вместе с книжными магазинами типа «Не хватает денег на книгу? Она есть в библиотеке» с выдачей адреса ближайшей библиотеки.
84. Взять на дом не только книги, но и настольные игры.
85. Снять клип известного певца или группы в библиотеке с указанием адреса библиотеки.
86. Вывесить фото знаменитостей, которые являются читателями библиотеки, со словами «Я здесь читаю», «Это моя библиотека».
87. Вручить молодым матерям при рождении ребенка «Пакет будущего читателя» с книгами, брошюрами и приглашением записаться в библиотеку.
88. Устроить лотерею в конце года среди записавшихся читателей, по итогам которой победитель сможет оказаться на съемочной площадке любимого сериала, программы и т.д.
89. Подарить читателям библиотеки возможность устраивать свадьбу и день рождения в библиотеке.
90. Предоставить каждой 50-ой (100-ой) читательнице бесплатный маникюр в книжном стиле в салоне в подарок.
91. Устроить читающей семье сезона фотосессию в подарок.
92. Организовать вечеринку в книжном стиле.
93. Побыть один день нетипичными библиотекарями: петь, разговаривать стихами или как Тофсла и Вифсла, или же молчать и писать записки, рисовать стрелки на полу и т.д.
94. Выдать читателям «Мешочки с историей» (книга, песенки, персонажи-игрушки).
95. Подготовить ящички для педагогов с методическими материалами и книгами.
96. Организовать библиотечки в приёмных кабинетах поликлиник и проч.
97. Наладить сотрудничество с семейными центрами.
98. Привлечь чтецов на общественных началах с организацией «Школы чтецов» при библиотеке.
99. Организовать экскурсию для деток из детских садов «На поезде по библиотеке».
100. Приготовить коробки ко Дню рождения (игры, книги, материалы для декорирования, диски с музыкой, формы для выпечки и пр.).


Интересные формы выставочной деятельности библиотеки 

Нова телепрограма про бібліотеки – «Простір ідей»

Хочете дізнатись про сучасні бібліотеки? Дивіться програму «Простір ідей», яка за сприяння програми «Бібліоміст», з 21 квітня щонеділі йде о 9:10 ранку в ефірі «5-го каналу». Ведучі програми – відомі українці – завітають до 12 бібліотек та дізнаються, чим сьогодні книгозбірні привертають увагу своїх громадян.
Дивіться телепрограму самі, запрошуйте своїх друзів та відвідувачів до екранів телевізорів. Приємного перегляду».
                                             

Немає коментарів:

Дописати коментар